Представлені нові докази можливого існування на Марсі живої води

Гіпотеза заснована на даних дослідження найбільших каналів Червоної планети, що прорізають рівнину Хріса. Вважається, що вони були утворені величезними потоками води, що виливалися, мабуть, з підземних джерел, — натяк на те, що резервуари грунтових вод були колись широко поширені у верхній частині кори. Насправді, обвали на дні каналів вказують на місцезнаходження стародавніх водосховищ.

Теплове моделювання, виконане міжнародною групою учених під керівництвом Алексиса Палмеро Родрігеса з Інституту планетарних наук (США), показало, що під декількома десятками метрів пористої дрібнозернистої породи може існувати термальна аномалія, де вода може перебувати в стабільному стані.

Учені відзначають, що нинішня інтенсивність теплообміну між внутрішньою частиною планети і поверхнею в чотири рази нижче, ніж 3 млрд років тому, коли утворилися канали. Отже, сучасні запаси води повинні залягати в чотири рази глибше, ніж тоді. Дослідники оцінюють глибину в 120 м, що сповна доступно, тим більше що вода ховається під рихлою породою.

Автори роботи проводять аналогію між гіпотетичними марсіанськими водосховищами і водоносними горизонтами, що залягають під вічною мерзлотою на Землі. А це означає, що для розвідки води можна скористатися земними методами, тобто шукати соляні пласти і льодовики.

Не виключено, що в таких резервуарах могло зародитися життя, яке навчилося обходитися без сонячного світла...