Інший світ. Середньовічний футбол

Для британців футбол - більше, ніж гра. У графстві Дербішир завершився дводенний футбольний поєдинок. Один м'яч, дві команди та кілька сотень гравців. Замість поля - вулиці та околиці міста. Позаду - тисяча років, а в середньовічний футбол на Туманному Альбіоні грають і досі. У минуле спорту "номер один" зазирнув Дмитро Євчин.

Вони чекали цього дня весь рік, і зупиняти їх тепер не варто. Поліцейські й не намагаються. Юрби чоловіків рухаються до центру міста. Там на площі розпочнеться велика гра. Почасти футбол, почасти регбі, а інколи - й бійка без правил за участю майже тисячі чоловіків. У містечку Ешборн матчі з середньовічного футболу відбуваються з 12-го століття.

Колін Бартон, ветеран середньовічного футболу:

- Ти живеш із цим від народження. Якщо ти місцевий, то просто виходиш на вулицю і граєш. Це почесний обов'язок бути учасником великого дійства. Адже традиції футболу передаються крізь століття. Відчуваєш себе спадкоємцем культової гри.

Щойно мер міста кидає м'яч, гра починається. Вулиці перетворюються на поле битви. Дві команди - одна з півночі міста, інша з півдня - намагаються видряпати м'яч та донести його до визначеного місця. Щоправда, ось ця мітка - на відстані майже п'яти кілометрів. Саме тому гра триває години, а іноді й кілька діб. Це означає - жорстка чоловіча боротьба без упину. 

Пітер Роуботем, ветеран середньовічного футболу:

- Будь на сторожі завжди. Щомиті можеш зламати собі щось або ж потрапити у сталеві "обійми" суперника. Небезпека всюди, і цього не уникнути, коли граєш сто на сто.

Синці та вивихи нікого не зупиняють. Лікарі бригади "швидкої" надають термінову допомогу, і за кілька хвилин ти знову у грі.

Олівер Метьюз, гравець у середньовічний футбол:

- Тебе немов розчавлюють. Іноді й дихати нічим. Нічого не залишається, як атакувати самому. Наступаєш на п'яти візаві й намагаєшся відштовхнути його від м'яча.

За три години місто залишається далеко позаду. Футболісти борсаються у багнюці просто неба. Ще трохи - і сонце заходить. Вже коли споночіє, команда з півночі міста досягає цілі. Ця ударна четвірка зробила останні кроки з м'ячем.

Робін Райт, гравець у середньовічний футбол:

- Це й усе, чого я хотів від народження. І це - всередині мене!

Посмішки на обличчях переможців. Майже дві доби вони не були вдома. Не будуть там іще кілька годин. За середньовічним звичаєм, перемогу святкують у місцевому пабі. Наступного дня слідів матчу не залишається. А чергового поєдинку нетерпляче чекатимуть весь рік.

Дмитро Євчин, К1.