Три правила, що зробили баскетбол динамічним
55 років тому баскетбол став іще швидшим. У Сполучених Штатах запровадили правило "24-х секунд". Воно остаточно закріпило у грі часові обмеження, а це, своєю чергою, підвищило темп матчів. Наприклад, у Європі за американським зразком наважились грати тільки 9 років тому. Три правила, котрі змінили баскетбол, додавши грі динамічності - в "Одній історії" Дмитра Євчина.
Правило "8 секунд" (1933)
Швидкість додає грі видовищності. За океаном до цієї формули йшли роками. Тому сучасні матчі Національної баскетбольної асоціації - це насамперед яскраве шоу. Правило "восьми секунд" - фундамент майбутніх баскетбольних вистав. З 1933 року команди якомога швидше розпочинають атаки. "П'ятірка", котра переходить у наступ, зобов'язана за вісім секунд перевести м'яч за центральну лінію майданчика. Якби не це обмеження, команда-лідер могла б тягнути час і відсиджуватись у захисті. Натомість тепер повинна йти уперед. Тому правило "восьми секунд" у сучасному баскетболі - це стрімкі контратаки.
Правило "3 секунди" (1936)
За три роки в баскетболі з'явилось правило "трьох секунд". Відтак на перші ролі у грі вийшли потужні "центрові". Адже нове правило пов'язане із зоною під кошиком. Нападник команди, котра атакує - а це зазвичай центровий - має право залишатися в цьому прямокутнику не більше трьох секунд. Якщо забарився, м'яч віддають суперникові. Яскрава ілюстрація - гра "Детройт Пістонз" та їхнього захисника Річарда Гемільтона. Зверніть увагу - в прямокутнику нікого. Проте за мить у трисекундній зоні опиняється Гемільтон - і гру зроблено. А ще зона перед кошиком - плацдарм іноді жорсткої боротьби. Пробитися сюди нападникам не так уже й просто.
Правило "24 секунди" (1954)
І тільки через 18 років баскетбольні правила сформувались остаточно. Зокрема, у 1954 році додались 24 секунди на атаку і не більше! За цей час команда повинна організувати наступ і принаймні спробувати влучити у кошик. Якщо цього не станеться протягом відведеного часу, гру зупиняють, а м'яч переходить до команди-суперника. Тому тепер затягувати з атакою не варто. А думати на майданчику потрібно блискавично. Зазвичай це функції розігруючого. Він диригує баскетбольним оркестром і обирає варіанти розвитку атаки. Таким чином - шоу триває.