Інший світ. Боротьба гастарбайтерів
Якщо для професіоналів спорт - виснажлива праця, то для пакистанських робітників - відпочинок. У Дубаї в Об'єднаних Арабських Еміратах працює мільйон гастарбайтерів з Пакистану. Більшість - звичайні будівельники, вантажники чи водії. Мало не єдина розрада для заробітчан - національна боротьба. Про бійцівський клуб азійського зразка розповість Дмитро Євчин.
Дубаї, п'ята вечора. Робочий день закінчився. Проте пакистанським гастарбайтерам спокій тільки сниться. Щовечора каменярі, малярі, штукатури міряються силою на піщаному татамі. Удень вони - дешева робоча сила, коли сонце заходить - національні герої.
Гога Пехліван, борець кушті:
- Я Гога, мені 26. Боротьбою кушті займаюся останні 12 років. Це давня сімейна традиція. Спорт, котрий передається з покоління у покоління. Приміром, у моїй родині завжди були сильні борці.
До Пакистану боротьба кушті прийшла з Індії. У стародавньому варіанті, зразка 5-го століття до нашої ери, це смертельний поєдинок. Тепер правила пом'якшились. Суперника потрібно покласти на лопатки. Хоча деякі прийоми з кушті й досі заборонені у дзюдо, самбо та вільній боротьбі. Перед турніром бійці "сидять" на жорсткій дієті. І хоча тендітною статурою чоловіки не вирізняються, напередодні змагань їхнє меню складається з молока, мигдалю, яєць та млинців із маслом. На інші продукти - табу. Усіх обмежень пакистанці старанно дотримуються. Все-таки ціль виправдовує засоби.
Ільяс Пехліван, тренер з боротьби кушті:
- Успішний виступ завжди важливий. По-перше, це авторитет серед колег, по-друге, переможець може виграти від шестисот до тисячі євро.
Заради цього робітники обмащуються олією та розтирають себе піском. Усі в рівних умовах, щоб суперник не вислизав із рук. Коли турнір завершується, пісок із потом зазвичай змивають неподалік, у Перській затоці. На сьогодні бійцівський клуб зачиняє двері. Однак зранку все почнеться спочатку. Обов'язкові тренування. Різноманітні віджимання від підлоги та присідання з вантажем. Потім - тяжка фізична праця за невелику зарплатню. З однією надією - увечері вийти на піщаний майданчик та побувати в ролі героя стародавньої боротьби.
Дмитро Євчин, К1.