Пішов з життя поет і письменник Юрій Покальчук

Пішов із життя письменник і поет Юрко Покальчук. Після тривалої хвороби він помер в одній зі столичних лікарень. Йому було 67. Юрій Покальчук - відомий своїми епатажними еротичними творами і природною відвертістю. Пако, як його називали друзі, знав 11 мов. Переклав чимало творів. Свої вірші Покальчук поклав на музику і створив гурт "Вогні великого міста". Письменник опікувався долею неповнолітніх злочинців у колоніях. Цій темі присвятив ряд творів та відзняв документальний фільм "Зона особливої уваги". Про неординарного - Юрія Покальчука у матеріалі Алли Щоличевої

Його тричі хоронили за життя. Уперше у двадцять вісім. Тоді в лікарні прізвище переплутали. Востаннє - у квітні цього року. Сам Юрій сміявся. Пророкував собі довге життя.

Рабська залежність від іноземного є найбільш негативною рисою суспільства сьогодні. За українське - в усьому - такий був Юрко -і так звали його друзі. Неординарна фігура в  літературному світі. Це він написав перший український еротичний роман.

Це було в дусі французького шансону. У дев'яностих він зійшовся з групою " Мертвий півень". З ними почав новий проект. Читав свої вірші під музику.

В цей київський інтернат Юрій Покальчук приїжджав чи не раз на місяць. Турбота за когось - була його своєрідним хобі. Він переймався вихованням та життям "тяжких" підлітків.

- Было дело даже что я убегал с приюта, с общежития, я мог ему позвонить, он меня забирал домой, кормил, давал денег. Давал советы, что лучше вернуться сюда, на улице нет смысла лазить. Он был очень хорошим человеком.

Цей абонент більше ніколи не зателефонує. Справи Юрка тепер закінчуватиме брат Олег. Це він був найзапеклішим критиком творчості Покальчука. І з ним до останнього радився письменник. 

Олег Покальчук, брат Юрія Покальчука:

Он уже в больнице был, мы начинали с ним разговаривать. Он рассказывал какие-то ассоциации, параллели, ходы. Жаль, что эта часть осталась не реализованной, не осмысленной. Поскольку он уже не мог ходить, он уже в больнице н диктовал мне, он уже не писал.

Останні місяці у лікарні Юрко думав над новим жанром. Хотів узятися за українську містику. Він ніколи не згадував про смерть. Навіть в найтяжчі моменти казав: треба жити на повні груди.

Алла Щоличева ,Владлен Ноль, К1