Пішов із життя Борис Єфімов, один з найвідоміших карикатуристів сучасності

Пішов із життя один з найвідоміших карикатуристів сучасності, улюблений карикатурист Сталіна Борис Єфімов.

Кілька днів тому він відзначив своє 108 річчя.  Борис Фридлянд - таким було спражнє ім'я Єфімова - народився в Києві. Малювати почав ще у 5 років. У 20 переїхав до Москви.

Його карикатури друкували газети "Правда" та "Известия", журнал "Крокодил". У 20-х роках минулого сторіччя карикатурою він боровся з ворогами радянської влади. У 30-40-х його гостре перо було спрямоване проти Гітлера та нацизму. У 50-60 - проти світового імперіалізму та дядька Сема. Художник був обласканий владою: лауреат Сталінської та державних премій, Герой Соціалістичної Праці.

Борис Єфімов так і не зміг піти на відпочинок: продовжував малювати, писати мемуари та до останнього працював Головним художником "Известий".

Він із задоволенням ділився досвідом із колегами, проводив майстер-класи, читав лекції. Коли Єфімов вкотре приїздив до Києва, на одну з таких зустрічей прийшов і Володимир Казаневський - тоді молодий карикатурист. Його спогади слухала Дарина Горова.

Дарина Горова, журналіст:

- Преса України в Києві. Тут в кінці 70-х перед молодими колегами з лекцією про основи карикатури виступив Борис Єфімов.

Одним із присутніх на 40-хвилинній зустрічі тоді був і київський карикатурист, сьогодні лауреат численних міжнародних конкурсів Володимир Казаневський. Послухати Єфімова він прийшов з колегами по мистецькому об'єднанню «Архігум».

Володимир Казаневський, київський карикатурист:

- Нам ще було цікаво тому, що саме Борис Єфімов дуже не любив карикатуру, якою ми захоплювалися самі, яку малювали, і був найпалкішим противником цієї карикатури. Він не любив карикатуру, яка тоді називався "гумор молодих". Тобто це та карикатура, філософська, соціальна карикатура, яка культивувалася на Заході.

Незважаючи на критику досвідченішого колеги, молодь слухала з цікавістю, визнаючи у Єфімові фахівця своєї справи. Йому приписують створення двох напрямів карикатури - дружнього шаржу і позитивної сатири.

Володимир Казаневський, київський карикатурист:

- Дружній шарж передбачає, що людина зображає іншу людину по-дружньому, тобто якось прикрашаючи. А взагалі шарж означає, що художник повинен якось вип'ячувати певні риси людини. Позитивна сатира - це взагалі явище, яке могло з'явитися тільки в умах соціалістичних реалістів. Сатира все ж таки передбачає висвітлення негативних явищ. А от показувати з допомогою сатири позитивне явище було придумане у нас.

Сьогодні карикатури Єфімова виглядають по-доброму наївними - виникли інші закони. Втім образ злісного капіталіста в циліндрі, смокінгу і сигарою в зубах, який він часто використовував, врізався в пам'ять багатьох поколінь. А в підручники для студентів мистецьких ВУЗів Єфімов увійде одним із творців карикатури в Радянському Союзі.

Володимир Казаневський, київський карикатурист:

- А це от треба було показати, які при соціалізмі бувають типи негативні. Ну ось такий, наприклад: «Я - геніальний». Це названо «Лавролюб саморекламний». Я думаю, що сучасні художники не могли б такого намалювати. Маю на увазі, що воно б було гостріше.

Дарина Горова, Віталій Мельник