Світ за очі. Глухів - столиця гетьманщини

300 років тому у Глухові оселилися українські гетьмани. Це місто стало останньою столицею Лівобережної України. До цього гетьманська резиденція була у Батурині. У 1708 році за наказом Петра Першого козацька старшина з’їхалася до Глухова та обрала "головним" Івана Скоропадського. Відтоді майже вісімдесят років Лівобережжям керували саме з Глухова. За цей час дві страшні пожежі повністю знищили місто. "К1" продовжує серіал "Світ за очі". Сліди українських гетьманів шукала Алла Щоличева.

Не бути Глухову столицею, якби не гетьманська зрада. В стінах цього храму Петро Перший змінив хід української історії. Саме в Миколаївській церкві триста років тому заочно стратили Івана Мазепу. За зраду російського царя українського гетьмана піддали анафемі. Але показово знущалися з опудала.

Віктор Заїка, історик, викладач Глухівського університету ім. О.Довженка:

- Кат надів опудалу мотузку на шию і тягав його. Потім його повісили. Сказали, якщо спіймають Мазепу - так йому і буде. Практично це означало, що людина не входить в систему моральних стосунків. Вбивайте його! Вам нічого не буде. Але в жодного козака рука не піднялася.

У вісімнадцятому столітті це був соборний майдан. Тут проходили останні козацькі ради, тут Скоропадський і Апостол отримували гетьманську булаву. Історики стверджують, що на церковному дворі покоїться чи не вся козацька старшина.

Віктор Заїка, історик, викладач Глухівського університету ім. О.Довженка:

- Практично у нас під ногами лежить вся українська еліта 18 століття. І не тільки тут. Там, де далі автобусна станція - там все ідуть гроби.

На забутому кладовищі - єдиний козацький хрест. Століття анітрохи не змінили його форми. Розкопок тут не проводили, тому вчені і досі гадають, кому встановили мовчазний пам’ятник.

Цими тарілками могли сервірувати стіл у домі Івана Скоропадського, припускає місцевий археолог. Дорогий розписний посуд знайшли в старовинному центрі Глухова. Саме там колись жили українські гетьмани.

Юрій Коваленко, археолог:

- Ось така макітра, в якій могли лежати вареники. Зварили, поклали в макітру, а з цієї миски він міг їсти. Я не включаю такої можливості.

Пила козацька еліта з чарок та пляшок. Скляного добра в археологічному музеї назбирали як на найбільшу експозицію. А ще українці багато курили. Як доказ - кількість та асортимент знайдених люльок. Тоді в моді у козаків були іноземні речі.

Юрій Коваленко, археолог:

- Дуже багато люльок турецького і татарського виробництва. Навіть більше ніж місцевого виробництва. І навіть місцеві люльки схожі на турецькі люльки.

А це сліди пожеж - обгорілий овес і шмат обвугленої деревини. Глухів потерпав від частих займань, двічі згорав дотла. Проте ця митниця вісімнадцятого століття досі збереглася. Ворота Київської брами колись відділяли Московію від гетьманщини. Ця дорога вела до столиці нинішньої. Пізніше всім, хто перетинав кордон, тут ставили штамп у паспорті. Подібних брам у Глухові було п’ять. Як і головних шляхів, що проходили крізь старовинне місто. Але ці ворота єдині дійшли до наших днів.

Алла Щоличева, журналіст:

- Глухів погубив вогонь. Домівки тоді були дерев’яними, тому місто згоріло вщент. Його відродили. Але друга велика пожежа стала фатальною. Глухів більше ніколи не був столицею гетьманщини.

Алла Щоличева, Василь Меновщиков, К1