"Світ за очі". Кодацька фортеця

Від політики сучасної - до політики трьохсотлітньої  давнини. Саме вона спровокувала будівництво Кодацької фортеці, коли  у 17-му столітті на території сучасної Дніпропетровської області поляки побудували міцне укріплення. Воно мало контролювати пересування козаків - Запорізька Січ поруч ставала дедалі потужнішою. К1 продовжує серіал "Світ за очі".

Дарина Горова, журналіст:

- Місце для будівництва фортеці вибрали ідеальне: тут починаються пороги, Дніпро небувало вузький, а крутий берег дозволяє прострілювати всю акваторію річки. Без дозволу коменданта і пташка до середини Дніпра не долетить.

Хто контролює Кодак - бере Січ за горло, бо унеможливлює зв’язок через Дніпро з рештою України. Периметр фортеці був 1600 метрів. Вали будували з дерева, яке засипали землею. Зверху - частокіл. Довкола - рів із водою. Фортеця мала і чотири бастіони. А в середині була невеликою: будинок коменданта, казарми і католицький монастир. Спочатку в гарнізоні стояли 300 поляків.

Будував фортецю французький інженер на польській службі - Гійом де Боплан. Потім він напише книгу "Опис України". Завдяки їй Європа та й теперішні історики дізнаватимуться про козаків. Це вони зруйнували фортецю уже через кілька місяців.

Олег Репан, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету:

- Жан-Маріон, комендант цієї фортеці, уславився жорстокостями стосовно козаків, то і закінчив він своє життя жахливою смертю. От тут, де ми стоїмо було вкопано дерев'яний сповп, до нього ланцюгами прив’зано Жана-Маріона. Йому в одяг напхали пороху, і потім викресали іскру. І як пише літописець, вибух виніс Жана-Маріона аж в Дніпро.

Козаки залишили у фортеці невеликий гарнізон і повернулися на Січ.

Олег Репан, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету:

- Звідси під Дніпром ішов підземний хід на цей острів, і там козаки зберігали порох. Особливо пікантною є ця деталь, якщо врахувати, що ми з вами стоїмо на суцільних гранітах.

Та поляки знову прийшли сюди і відбудували Кодак із більшим розмахом. Але сьогодні від дерев’яної фортеці залишилися тільки вали. У радянський час 80 відсотків території фортеці зруйнували, будуючи кар’єр.

Олег Репан, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету:

- Кар’єр, який, власне, з»їв більшу частину фортеці. Ви знаєте, мене завжди дивувало: можна було сто метрів вище, чи на сто метрів нижче по Дніпру зробити цей кар'єр саме там, де була фортеця Кодак.

Деякі речі з Кодака сьогодні - в експозиції історичного музею імені Яворницького. Відомий історик дуже цікавився козаччиною - це з його ініціативи ще на початку 20-го століття на місці фортеці встановили пам'ятний знак.

Олександр Старик, ст. наук. співробітник відділу археології Дніпропетровського музею ім. Дм. Яворницького:

- Бачимо фортечний замок, кадило, пута, невеличкий ніж також з території фортеці і також кахлі. І також одна з цікавих знахідок - це гармата. Ми знаємо, що там знаходився костел, і ми бачимо от кадило. І такі речі, як наприклад, часник, який використовувався для того, щоб стримати атаки кавалерії. Він теж міг використовуватися як і козацькими загонами, так і військами Речі Посполитої

Дарина Горова, Василь Меновщиков, К1, з Дніпропетровщини