Кам’яна могила на Запоріжжі - колиска цивілізації

Звідси починалася цивілізація на Землі. Кам’яна могила на Запоріжжі - древніша за єгипетські піраміди. Вона слугувала укриттям десятків давніх кочових племен. Перші написи на її стінах датовані третім тисячоліттям до нашої ери. К1 продовжує серіал "світ за очі". Сьогодні ми розкажемо про одну з найдавніших пам'яток не лише України, а й світу.

Тетяна Штан, журналіст:

- Аби обійти кам’яну могилу по периметру знадобиться близько години. Вчені підрахували , що на 3 кілометровій площі розкидано близько 3 тисяч ось таких каменів. Розщелини, тріщини, западини, гроти та печери. все це з висоти пташиного польоту нагадує людський мозок.

Історики і досі сперечаються  - звідки тут серед степів взялася, ця купа каміння. Одні вчені стверджують - валуни  залишилися, коли Сарматське море відступило. Інші впевнені  - піщаник - це   справа рук грязьового вулкану. У місцевих мешканців своя версія.

Андрій Сняднєв, вчитель і заступник директора Терпінського колегіуму "Джерело":

- Так як місцеве населення це були нагайці, тобто тюркський народ , то легенди пов’язані з Аллахом, який богатиря Богура заставив будувати велику фортецю. але коли він будував хотів зробити скоріше, тому ложив каміння у шахматному порядку і в кінці кінців його цим камінням завалило.

Андрій з тих істориків, які впевнені - усе розселення людства пішло від Кам’яної могили. Адже перші написи на її стінах датуються 3-м тисячоліттям до нашої ери.

Андрій Сняднєв, вчитель і заступник директора Терпінського колегіуму "Джерело":

- Історики, археологи знайшли у печерах написи шумерською, а звісно, шумери з Азії сюди прийти не могли. Є думка, що вони туди потрапили саме від нас.

Після останніх досліджень всі ходи з написами археологи  засипали піском, аби вберегти від вандалів. На відкритих площах зараз важко знайти те, що належало перу древніх  людей.

Андрій Сняднєв, вчитель і заступник директора Терпінського колегіуму "Джерело":

- Ось на цьому камені уривок малюнку зроблений шумерами. на цих багато писем. Учені стверджують, що може тут написана легенда про Гільгамеша, відома в історії шумерська легенда. 

За шість тисячоліть у цьому древньому кам’яному мегаполісі встигли пожити десятки кочових народів - половці, печеніги, угри, турки, нагайці - кожен тут залишив по собі слід. Зараз навіть історикам важко сказати, кому з язичницьких племен належав цей жертовник.    

Андрій Сняднєв, вчитель і заступник директора Терпінського колегіуму "Джерело":

- Зараз ми бачимо алтар місце де були жертвоприношення людей, тварин. У нього є спеціальна жолобинка, де, мабуть, колись пускали кров.

А ось ці кам’яні баби - справа рук половців. Такі фігури богині родючості вони ставили на могилах знаті як символ продовження життя на землі.  Останніми в кам’яній могилі жили християни. Тут вони переховувалися від волхвів у часи язичницької Київської Русі. 

Із Запоріжжя Тетяна Штан, Ігор Воробій, К1.