Кредитні історії. Боротьба за відсотки

І нести тяжко, і кинути шкода - як в анекдоті про валізу без ручки. Йдеться про кредити. Через кризу більшість українців не можуть повертати банківські позики. Саме цій темі присвячений наш новий серіал. Сьогодні мова піде про підвищення відсоткової ставки. Ця умова прописана майже в усіх кредитних договорах. Банки віртуозно користуються цим пунктом, але, як з'ясувалося, не завжди законно. Що робити, коли банк намагається підвищити відсоток - знає Роман Бочкала.

Вони вважають себе "жертвами кредитної системи", але здаватися не бажають. Ці хлопці створили громадське об'єднання "Захист". Об'єдналися завдяки інтернету. Зараз готуються до чергової акції. На машинах, за які ще треба розрахуватися, вирушають до центру міста, аби роздати перехожим листівки.

Він мріяв про авто і наважився на кредит. Усе було б добре, якби не вдарила криза. Зарплата Олександра скоротилася вдвічі. На стільки ж виріс курс долара. А тут іще одна новина: банк підвищив процентну ставку за кредитом.

Олександр, киянин:

- Такой выбор стоит: либо покупать еду в дом, платить за коммунальные услуги, проезд, либо платить кредит.

У Законі "Про захист прав споживачів" чітко прописано: відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку. Це єдина умова.

На практиці ж банки нерідко вказують інші положення, які із законом не мають нічого спільного.

Сергій Довженко, юрист:

- В случае изменения кредитной политики банка, политики Нацбанка, форс-мажорных обстоятельств. В данном случае изменение ставки является незаконным. То есть, заемщик может его опротестовать, и я думаю, что он будет прав.

Про підвищення ставки банк зобов'язаний повідомити за сім днів. Крім цього, клієнт має право знати, чим це обґрунтоване.

Сергій Довженко, юрист:

- Ведь не всегда банк честно может отнестись к клиенту, обмануть его, и формально поднять процентную ставку.

Однак Наталю ніхто не попереджав. Про те, що тепер треба платити не 12, а 14 відсотків, їй повідомили вже у касі. Жінка й досі не знає, в чому причина.

Наталя Поплавська, киянка:

- Я подозреваю, что то, что они написали - это какие-то голе фразы, необоснованные. Естественно, в этом может разобраться только эксперт. И пугает то, что это может продолжаться и дальше. То есть сегодня на 2 процента, завтра еще на два.

Ми з Наталкою йдемо до її банку, аби дізнатися: в чому ж річ?

Менеджер на питання відповідає ввічливо, але дати письмове обґрунтування відмовляється.

Тоді ми починаємо цитувати закон - даємо зрозуміти: клієнт знає свої права. В результаті нам пропонують ексклюзивні умови.

Андрій пішов іще далі - подав до суду на свій банк за те, що той підвищив процентну ставку без його згоди. Впевнений, що виграє справу.

Андрій Гетьман, киянин:

- Посмотрим, если б я не расчитывал на успех, я бы не брался за это.

В кінці минулого року Верховна рада прийняла закон, яким заборонила банкам підвищувати відсоткові ставки без згоди клієнта. Цей документ міг би вирішити проблему, якби не один нюанс. Його дія не розповсюджується на договори, укладені до підписання Закону.

Однак деякі банки на це не зважають. Тож тепер виникла плутанина - одні підвищують ставки, інші ж вважають, що це протизаконно.

Антон Шаперенков, топ-менеджер комерційного банку:

- Есть четкая юридическая позиция, что после вступления закона в силу это распространяется и на кредиты, которые были выданы ранее. Поэтому фактически сегодня способов увеличить кредитную ставку в одностороннем порядке у банков нет.

Як і планували, активісти "Захисту" роздали листівки і закликали всіх, хто брав кредити, захищати свої права. Мовляв, банки не завжди мають рацію. 

Артем Клипа, лідер громадського руху "Захист":

- Многие банки идут против закона, если разобраться, за счет того, что люди не знают законов и не могут сбея защитить.