Кредитні історії. Депозитна пастка

Ми продовжуємо серіал "Кредитні історії". Сьогодні мова піде про кредити, які ми з вами надаємо банкам. Людина кладе гроші на депозитний рахунок та отримує відсотки. Однак в умовах кризи виявилося, що не всі банки спроможні віддати борги населенню. Як повернути своє - дізнавався Роман Бочкала.

Коли виявилося, що чоловік сестри онкохворий, терміново знадобилися гроші, розповідає харків'янка Лариса. Лікуватися було потрібно за кордоном. Але знайшлася київська клініка, яка могла забезпечити потрібний курс лікування за менший кошт. Ціна питання - 15 тисяч гривень. У батьків та дітей було чотири депозити - грошей би вистачило. Якби банки не відмовились їх повернути.

Лариса Лядова, харків'янка:

- Вот назовите мне хоть одно основание, по которому мне мои деньги могут вернуть. Говорят: только по окончанию договора. И потом, закон говорит - по первому требовнаию клиента.

Термін депозитів закінчується у березні, але чекати немає часу - на рахунку кожен день.

Лариса Лядова, харків'янка:

- И потом говорю - у нас такая ситуация, это не просто мы испугались кризиса. А мне отвечают: нет таких оснований.

Він обіцяє повернути будь-який депозит менше ніж за місяць. Бере за це п'ять відсотків від загальної суми. Юрист Олексій каже, що єдина зброя банків - постанова Нацбанку про заборону передчасного повернення депозитних коштів.

Ось цей документ. Насправді, слова "заборона" тут взагалі немає. Читаємо дослівно: "Уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів - недопущення дострокового повернення коштів". Юристи кажуть, що це аж ніяк не означає заборони.

Олексій Лупоносов, юрист:

- Гражданский кодекс - статьи 1060, 1058, 1054. Согласно этих статей, никто не имеет права - Нацбанк и так далее - ограничивать вас в доступе к своим деньгам.

Однак комерційні банки наказ НБУ зрозуміли однозначно.

До нас потрапив внутрішній документ одного з провідних банків. Цитуємо: "Вводиться мораторій (заборона) на дострокове повернення депозитів юридичних та фізичних осіб. При цьому заяви на дострокове повернення депозитів від клієнтів приймаються".

А от киянка Ольга поклала гривні на накопичувальний рахунок. Не депозитний. Втім, гроші їй теж не повертають. Ці кошти жінка отримала від держави як допомогу при народженні дитини. Витратити їх збиралася на візочок.

Ольга Фесік, киянка:

- В колл-центре меня просветили, что все накопительные счета заблокированы, и получить эти деньги можно только на тридцатый день, после письменного заявления в отделение, в которое вы вложили деньги.

Олексій Лупоносов, юрист:

- Если банк предлагает подписать документ о том, что выплатит деньги в течение месяца и просит это подписать - мол, все подисывают.. Ничего не надо подписывать. Вы сами согласились сделать отсрочку по выплате по этому счету.

Таких оголошень по Києву все більше. Їх пишуть ті, кому не повертають гроші навіть після закінчення терміну депозитного договору.

Ігор, вкладник:

- Я инвалид войны, раненый, кантуженный. Что мне? Браться за оружие? Взрывать эти банки? Так взорвем! Ну естественно, не все.

У відділені цього банку велелюдно останні два тижні. Люди чекають на гроші. Повернути їх обіцяють щодня, але раз за разом вигадують нові причини, аби цього не робити.

В окремих випадках клієнтам пропонують повернути лише частину грошей. Юрист Олексій не радить погоджуватись на таке.

Олексій Лупоносов, юрист:

- Если есть частичная выплата, то я уже в суд подать не могу, ведь банк теоретичеки не отказал, а выплатил только часть. И много таких нюансов. И выходит патовая ситуация - банк и не отказывается, и не возвращает.

Ноу-хау українських банків - переуступка депозиту. Схема така: банк повідомляє клієнту, що через скрутне становище виплатити гроші не може. Та пропонує перевести депозит в інший банк, де отримати кошти - не проблема. Середня вартість такої послуги - піввідсотка від суми вкладу.

Як довго буде діяти мораторій, чи відомо Національному банку, що гроші вже не виплачують і за угодами, яки втратили чинність? Ці та інші питання залишилися без відповіді. Як, власне, і наш запит до НБУ.

Лариса вірить, що її родича ще вдасться врятувати, але на допомогу держави та банків вже не розраховує.