Родина Малько приручила лева, ведмедицю та крокодила

Нову формулу сімейного щастя вивела родина Малько із міста Комсомольськ, що на Полтавщині. Їхні найближчі друзі - лев, крокодил та ведмедиця. Приручати хижих звірів чоловік розпочав чотири роки тому. Дитяча мрія забрати тварин із зоопарку додому перетворилося на доросле хобі. Тепер Юрій снідає разом із крокодилом, водить ведмедицю на прогулянку і спить в обіймах лева. Як порозумітися з хижаками - знає Тетяна Штан.

В африканських селах його називають людожером, у родині Юрія Малько він просто крокодильчик. Хоча від нільської рептилії ніжності не дочекаєшся - хто в домі хазяїн - вирішує сила.

За чотири роки Юрій добре вивчив повадки домашнього улюбленця. Міцні руки - це замість обіймів - варто трохи послабити, і від сумирності і сліду не лишиться.

Юрій Малько, власник тварин:

- Когда я его привез, он во временном аквариуме был, там крокодилы могут лазить конкретно, и когда утром я ходил, он меня из ванны пугал. Ну, меня не напугаешь.

Ведмедицю Жозефіну Юрій, як і крокодила, придбав у фотографів. Коли їй виповнилося вісім місяців, бажаючих зробити знімок на пам'ять з хижаком вже не знайшлося. За два роки спільного життя вони розуміють один одного без слів.

Юрій Малько, власник тварин:

- Обычно медведь агрессию скрытую проявляет - замирает, затихает, опускает глазки вниз - это она не довольна, лучше с ней не обниматься.

Каша, морква і трохи м'яса - щоденний раціон Жозефіни такий, як і в звичайного собаки. На солодке - цукерки. Зранку - обов'язково прогулянка полтавським степом - з тяншанським бурим на повідку пригод не оминути.

Юрій Малько, власник тварин:

- Гулял тут на поле с ней, и стадо коров паслись. И коровы - это где-то у них в генетике забито - головы вниз, и штук 20 напали. Мы с ней еле удрали - и вот она запомнила, что коровы здесь нас ганяли, до сих пор выходим на то место - и она смотрит, нет ли там рогатых чудищ.

Півроку тому в родині Юрія з'явився ще один домашній улюбленець.

Для цієї родини лев Річард нічим не відрізняється від домашньої кішки, він такий же лагідний та грайливий - різниця лише у розмірі. Коли це кошеня виросте, важитиме близько 200 кілограмів.

У три місяці цар звірів навіть боявся сам спати - дружині Юрія Ірині не раз доводилося брати його до себе в ліжко. Перші друзі Річарда - шиншила та морська свинка - сьогодні тримаються подалі від старого товариша.

Юрій Малько, власник тварин:

- Он вообще малюсенький приехал, боялся с диванчика слазить, но выбрал жену. Жена у него хозяйка, я его доставал, кормил, а он без нее жить не может.

Під кігтями левеняти вже тріщать домашні килими - дивитися на кошачі ігри приходить дедалі менше знайомих. У Річарда ще молочні зуби, та вони добре пережовують півтора кілограми м'яса щодня.

У будинку левеня житиме ще кілька місяців - потім його переселять у вольєр - поряд з ведмедицею. У Юрія є ще одна, цього разу австралійська мрія - купити кенгуру.

З Полтавщини Тетяна Штан, Олексій Шматов, К1.