"Візир". Викриваємо

"Візир" бреше! Це сенсаційне припущення довели харківські науковці. Якщо вірити розрахункам, немає жодної гарантії, що повідомлення про штраф за перевищення швидкості - а їх водії вже прозвали "листами щастя" - надсилають саме порушникам. На ваші прохання ми продовжуємо тестувати прилад, якого так бояться люди за кермом, - "Візир".

Кілька тижнів програма "Один день" вела переговори спочатку з офіційним дилером "Візира", а потім із департаментом Державної автомобільної інспекції. Ми просили надати нам прилад для проведення експерименту, щоб довести або спростувати розрахунки харківських науковців. Кілька обіцянок, а потім - несподівана відмова.

Оскільки роботу самого "Візира" нам перевірити не дали, ми вирішили поставити модельний експеримент в лабораторії Академії наук України. Чи справді "Візир" помиляється - вже знає доскіплива Алла Щоличева.

Усе почалося з цієї статті. Харківські науковці розмістили матеріал на інтернет-сайті та викрили "Візир". Це одразу викликало зливу суперечок. Підтримка з боку автолюбителів та критика від даішників. Роман Павлович - один із авторів публікації, саме він керував розрахунками і дослідженнями. Результати показали - прилад може видати неправдиві цифри.

Вимірювач швидкості "Візир" - це гібрид цифрового фотоапарата і радара. У технічних характеристиках зазначено - робити якісні знімки можна на відстані до вісімдесяти метрів. А зона дії радару - чотириста метрів. Тобто в цій площині "Візир" теж фіксує швидкість.

Проблема саме в цих цифрах, впевнені дослідники. Адже не зрозуміло, чию саме швидкість фіксуватиме радіолокатор.

Роман Павлович, кандидат технічних наук, спеціаліст із радіолокації:

- Вот если правильно поставить вопрос на судебно-технической экспертизе, то выяснится, что "Визир" не обеспечивает определения 100-процентной вероятности того, что измеренная скорость принадлежит конкретно этому автомобилю. Просто в силу определенных технических характеристик самих измерителей.

Прилад має два режими вибору мішені. "Найближча" фіксує швидкість ближнього об'єкта. Та "найшвидша" - відповідно, машини, котра рухається з найбільшою швидкістю. Саме ці показники науковці ставлять під сумнів.

Роман Павлович, кандидат технічних наук, спеціаліст із радіолокації:

- При наличии более чем одной машины, в режиме "быстрая скорость" выбирается действительно та метка, которая соответствует максимально быстро движущемуся автомобилю. В режиме "ближняя" выбирается не ближняя. На самом деле в режиме "ближняя" выбирается цель с максимально эффективной отражающей поверхностью.

Ми змоделювали типову ситуацію на дорозі. Ось як це відбувається. Трасою рухаються три машини. Перша - легкова. Її швидкість - 60 кілометрів на годину. Далі - вантажівка, що рухається зі швидкістю 85 кілометрів. Третя машина - джип. На спідометрі - 105 кілометрів. Радар стоїть у режимі "найближча ціль". Отже, він має показувати 60 кілометрів. Проте науковці запевняють, що прилад зафіксує іншу швидкість - більшого за розміром автомобіля. Адже у нього значно більша ефективна віддзеркалювальна поверхня на частотах, на яких працює "Візир". Якщо переключити прилад у режим "найшвидша ціль", то легковій машині він припише швидкість джипа.

Роман Павлович, кандидат технічних наук, спеціаліст з радіолокації:

- Гаишник при этом абсолютно уверен, что он измеряет скорость вот этого "Москвича", потому что "Москвич" - вот он, под рукой. А на самом деле прибор гребет 400-500 метров. И он выгребает ту отметку, которая максимально быстрая. Если в режиме "быстрая скорость".

Отже, працюючи з цілим потоком машин, прилад може присвоїти саме вашому автомобілю "чужу" швидкість.

Ми намагалися теорію перевірити на практиці. Однак дістати вимірювач швидкості виявилося просто нереально. Нам відмовили і даішники, і єдина фірма, яка постачає прилади в Україну. Тому ми вирішили піти в наукову лабораторію, щоб поставити "модельний" експеримент.

Він більше тридцяти років займається фізикою в Академії наук України. Сергію Слюсаренку належить не одна лазерна розробка. Щоб побачити, чи може помилитися "Візир", науковець демонструє простий експеримент. Моделі - ось ці маленькі машинки. Замість траси - робочий стіл, а замість вимірювачів швидкості - різнокольорові лазери.

Сергій Слюсаренко, старший науковий співробітник інституту фізики НАН України:

- Мы светим на зеленый и получаем отражение от зеленого. То есть, четко видим, куда попал пучок. И от какого автомобиля пришел обратный сигнал.

Це лазерний тип фіксування швидкості. Так прилади працюють за кордоном. Результат правдивий майже у ста відсотках. Однак "Візир" працює за іншим принципом. У цього приладу локаторний тип вимірювання швидкості. Тому виходить ось така картина.

Алла Щоличева, кореспондент:

- А ви можете визначити, швидкість якої автівки зафіксує радар?

Сергій Слюсаренко, старший науковий співробітник інституту фізики НАН України:

- Он не видит ближайшего автомобиля, он видит сразу несколько автомобилей и фиксирует их. И опять же данные о том, какой автомобиль превышает скорость, здесь уже определить очень сложно. Это видно, что просто большое количество информации, которую захватывает система, сразу несколько автомобилей не может разделить.

Українські вчені готові розробити вітчизняний вимірювач швидкості - лазерний. Він, як запевняє Сергій, уже не збреше у "листах" щастя.

Алла Щоличева, Світлана Шекера, Євген Сакун та Олександр Яновський, К1.