Чому водії скаржаться на "Візир"?

Диво техніки. Численні скарги українських водіїв на цей вимірювач швидкості змусили нас з'ясувати - які існують альтернативи "Візиру"? Яким чином працює система авто-фіксації у країнах заходу. Та які технології дозволяють зняти запитання - хто ж насправді порушив правила? Серіал про улюблену іграшку інспекторів ДАІ продовжує - Маркіян Перетятко.

Маркіян Перетятко, журналіст:

- Цей прилад має назву "Арена". Його виробляє той самий російський завод, що виготовляє відомий вимірювач швидкості "Візир". Однак, за запевненням виробника, цей пристрій гарантує відповідність фотографії та зафіксованої швидкості.

При цьому камера та радар Арени принципово не відрізняються від тих, що встановлені у "Візирі". Втім, ця техніка робить знімки без втручання людини. 

Дмитро Іллінський, співробітник компанії - постачальника приладу:

- Система какая - движется машина вот сейчас, камера видит машину, он посылает импульс. Т.е. меряет ее скорость и отсылает обратно и мы получаем на экране.

Виробники Арени називають її наступним після Візиру поколінням реєстраторів порушень на дорогах, адже новий прилад здатен працювати і без втручання інспекторів. Достатньо виставити, яка швидкість є максимально допустимою на цій ділянці. Фотографії автомобілів прилад робить самостійно і надсилає їх через радіосигнал на ноутбук. Без працівників ДАІ автоматика може робити все - аж до підготовки тексту "листів щастя" - та ще й знищувати спірні фотографії.

Дмитро Іллінський, співробітник компанії - постачальника приладу:

- Апарат, если фиксирует две машины, он автоматически ее уничтожает. Он ее не берет во внимание.

У низці країн світу, щоб позбавити водіїв-порушників можливості уникнути відповідальності - роблять не один, а відразу три знімки з автомобілем. Німецький юрист Вольфрам Ребок отримав такого листа в Берліні минулого року.

Вольфрам Ребок, німецький юрист:

- Обычно показывают три разных фотографии - во первых знак чтобы было понятно какая машин. Потом отдельно лицо, ятоб ясно было кто за рулем. И еще: машина здалека, чтобы были признаки, где это все произошло.

Та ось про надсилання листів щастя після ведення зйомки патрулем німецький юрист почув від нас вперше. Саме такий спосіб набув поширення серед інспекторів ДАІ після того, як їх озброїли "Візирами". 

Вольфрам Ребок, німецький юрист:

- У нас такого именно варианта нету. Есть стационарные. Если нет - то это радарный пистолет. Измеряет скорость и сразу после того ловит с улицы и проверяет все на месте. И 100 метров дальше стоит следующий полицейский, просит остановить машину и уже разборка начинается с ним. По тому, что человеческий фактор. Это не серьезно.

Найпростіший приклад, достовірність якого ні в кого не викликала б сумнівів - мав би складатися з камери та лазерного вимірювача відстані - вважає фізик Сергій Слюсаренко.

Сергій Слюсаренко, ст.науковий співробітник Інституту фізики НАН України:

- Особенности  лазерного дальномера - он измеряет расстояние в совершенно конкретном узком месте. Вот можно посмотреть, что лазерный пучок он очень локализован. И в принципе если идет речь идет о 300-400 метров, то величина пятнышка увеличится совершенно незначительно.

Локаційні прилади, яким є "Візир", не настільки точні. Однак, можливо, їхніх можливостей достатньо. Та в Державтоінспекції досі цього не роз'яснили.

Маркіян Перетятко, Сергій Дубінін, К1.