Оце так професія! Лялькар

К1 продовжує серіал "Оце так професія!". Ми розповімо про майстра анімаційних персонажів. Герої мультфільмів "Будиночок для равлика", "Найменший", "Ключ" та багатьох інших зроблені саме його руками. Народження анімаційного героя бачила Тетяна Штан.

Консервні банки, лампочка, монети та свічка. Ось основні компоненти, з чого зроблена ця скульптура - якщо трохи змінити ракурс, ковбой Джо оживає та навіть починає стріляти.

Олег Педан уже двадцять років створює зірок українських анімаційних фільмів. У цій майстерні народилося більше тисячі персонажів. Дитячий герой - це тяжка доросла робота.

Професії лялькаря не вчать в жодному інституті. Аби зробити живу ляльку, треба бути одночасно і художником, і слюсарем, і механіком, і кравцем. Та найголовніше - фантазія. Адже більшість матеріалів, з яких зроблені ляльки, використовують не за призначенням.

Олег Педан, лялькар:

- Она из обычного строительного силикона, тут поролончик, глазки такие, они у нее поворачиваются.

Кожен поворот голови чи помах рукою, прописані в сценарії - для Олега це додаткова робота. Зафіксувати рух можна за допомогою або шарніра, або звичайного дроту.

Одяг мультяшної зірки не повинен функціонально відрізнятися від справжнього.

Олег Педан, лялькар:

- У него даже снимаются ботиночки, ножки с пальчиками. Потому что он и босой, и в костюме альпиниста - у него было столько шмоток, целый гардероб.

Характери і звички героїв народжуються просто під час зйомок. Дід-годинникар, за задумом Олега, спочатку ходив рівно, та потім у нього зламалася нога.

Олег Педан, лялькар:

- И вот в фильме видно - он когда ходит, прихрамывает чуть-чуть, из-за этого я подумал - ничего, дед же старый, прихрамывает.

Нових ляльок Олег створює з побутового залізяччя. Деякі елементи він знаходить просто на робочому столі, дещо купує на столичних блошиних ринках.

Олег Педан, лялькар:

- Это железки от жесткого диска. Был у меня винчестер, который развалился, я достал диск, он мне понравился, я разрезал его пополам, сделал вот такие крылья. Это линзы от оптики, это какие-то женские бигуди, это механизм от часов, это звоночек от телефона, это монетки, это железки, которые нашел на барахолке.

Залізні ляльки також можуть зніматися у фільмах. Усі частини тіла прикріплені так, аби герої могли рухатись. Декого Олег навіть механізував - і тато Карло заколисує Буратіно в такт годинникового маятника. А залізний бик щипає траву перукарською машинкою.

Олег Педан, лялькар:

- Тут одна сложность - он не достает головой до земли, тут надо применять прием - или он будет идти вверх по склону, или что-нибудь другое.

У хай-тек ляльок сьогодні мало шансів стати зірками анімації. Державна студія "Укранімафільм" уже п'ятнадцять років ледь зводить кінці з кінцями. Роботи Олега сьогодні прикрашають виставки та приватні колекції.

Тетяна Штан, Юрій Романюк, К1.