"Знову на війну". Життя ветеранів

Ми завершуємо серіал "Знову на війну" - про те, як нелегко живеться ветеранам у мирний час. Як доводиться відвойовувати своє право на пільги, кошти і здоров'я. Попередні серії ви можете переглянути на нашому сайті, а сьогодні мова піде про людей, які не можуть обійтися без сторонньої допомоги.

Самотнім пенсіонерам держава зобов'язалася надавати допомогу через соціальних працівників. Для ветеранів такі послуги мають бути безкоштовними і вчасними. Хто ж прийшов на зміну тимурівцям? Фронт соціальної допомоги інспектував Маркіян Перетятко.

Маркіян Перетятко, журналіст:

- Найчастіше соціальний працівник приносить додому продукти і ліки, а також допомагає прибирати оселю. Однак наш ветеран у свої вісімдесят три підтримує чистоту в квартирі самостійно. Навіть свіжими квітами прикрасив квартиру перед святом".

Гостей Дмитро Білоус зустрічає неабияк, а в парадному костюмі з усіма нагородами. Виявляється - саме приміряв одяг перед святом. До цього чоловіка з центру соцдопомоги навідуються раз на місяць - поки частіше приходити потреби не має.

Дмитро Білоус, ветеран ВВВ - підопічний центру Соцдопомоги:

- Даже в неделю раз полесос завожу, пылесосю. Конечно не могу так на размах - но по-тихоньку.

Для багатьох ветеранів - і пересуватися по квартирі – не під силу. Від цього помешкання соцпрацівниця навіть має ключа, бо незряча господиня після перелому стегна не ходить - може тільки трохи припіднятися з ліжка.

Дівчина щотижня прибирає оселю. Серед її обов'язків також оплата комунальних послуг та купівля харчів. За потреби - приносить ліки. Щоб довірити все це разом з ключами від квартири незнайомій людині - незрячій жінці вистачило просто почути голос дівчини по телефону.

Олександра Скупченко, ветеран ВВВ - підопічний центру Соцдопомоги:

- В голосе человека имеются нотки которые понимают только старые люди, которые скажут, эту можно доверить человеку, а этот сомнения вызывает - "будьте осторожны".

Попри таку довіру, вся робота фіксується документально.

Олена Виноград, соціальний працівник:

- У каждого подопечного вдома находится тетрадка социального работника в которую мы записываем услуги которые мы делаем для бабушек, например - купили продукты - пишем цену сколько это стоит.

Втім, записати можна не все. Дівчина для жінки - не просто помічниця, але й нагода поспілкуватися з людиною.

Олександра Скупченко, ветеран ВВВ - підопічний центру Соцдопомоги:

- Я одинокая старая женщина, а Леночка меня послушает, расскажет обстановку в городе.

А ось цій жінці - інваліду війни не вдалося поки стати на облік у центрі соцобслуговування. Попри те, що до операції на очі, вона не могла самотужки прибирати квартиру.

Маргарита Мікрюкова, ветеран ВВВ:

- Мне обьяснили так - если б ваш сын был пенсионером, а ему до пенсии было год, то они бы взяли меня на учет. А так как год до пенсии то кантуйтесь как хотите, хотя я совершенно ничего не видела. В таком случае они должны были сделать исключение если человек слепой и в таком возрасте как я 85 лет.

Тамара Антонюк, директор Центру соцобслуговування в Дніпровському районі Києва:

- Ви розумієте коли мене перевіряє КРУ та інші органи - то вони таких винятків не дають. Є працездатний син, то чому син не докладе зусиль і не допоможе своїй мамі? У таких випадках, коли не передбачено законом, допомогу можуть надавати волонтери - це такі ж пенсіонери, але які ще хочуть допомогти.

Натомість жінка-ветеран вирішила почекати ще півроку. Тоді отримає формальне право на допомогу соцпрацівників. Поки ж їй - як і колезі-ветерану - залишається воювати за порядок у квартирі власними силами.

Маркіян Перетятко, Геннадій Анікеєнко. К1.