"Світ за очі" Скарби Олекси Довбуша

Ми продовжуємо серіал "Світ за очі". Сьогодні вирушаємо на Івано-Франківщину. Там досі шукають скарби Олекси Довбуша - борця з панством 18-го сторіччя. Золоті прикраси та коштовності буцімто заховані на горі.

Втім, можливо, ніяких скарбІв і немає, бо все це - легенди. Однак місцеві мешканці цим не переймаються - вони навіть створили з цього квест. Шукав скарби і Роман Бочкала.

Роман Бочкала, журналіст:

- Це називається квест. Учасники розбиті на дві команди шукають відповіді на питання. На кону - скарби Олекси Довбуша.

Олекса Довбуш - національний герой Гуцульщини. Народився 1700 року на Івано-Франківщині. Відомий як ватажок опришків. РАзом зі своїми прибічниками боровся з панством. Зажив слави українського Робін Гуда, аджЕ частину награбованого роздавав бідним.

А таким Довбуша побачив радянський кінематограф - говорить російською, опришків називає - "товаишами". Єдиний фільм про гуцульського ватажка був знятий 60 років тому.

Перше завдання учасників квесту - знайти прикрасу, яку Довбуш, за легендою, подарував своїй коханій. Подумайте, що таке жінки люблять, що таке чоловік може жінці подарувати? Серце… А, пані, якби серце можна було на базарі купити, то не одно б купив.

Єдина підказка: це намисто - суто гуцульське. Ось воно… Називається - ґердан.

За переказами, іноді опришки спускалися з гір річкою Прут. Зараз учасники квесту спробують це на власній шкурі. На відміну від воїнів минулого, вони мають рятівні жилети та шолОми.

За цією брамою починається колишній форпост опришків. Десь тут і ховалися гуцульські партизани. Тепер все це носить ім’яДовбуша - і каміння, і власне гора.

Зараз йдемо по скелі Довбуша до печери Довбуша. Досить цікавий маршрут, красиві види. Ну а далі… Далі самі побичите. Но не побачивши це неможна чогось сказати.

Стежки тут дуже підступні. Підйоми - круті, на ногах ледве тримаєшся. Лісом ми йшли понад годину... Уже почало сутеніти, а скарбів - зась.

І ось, нарешті, скеля й печери. Але наш гід Володимир Гуменюк робить сюрприз...

Ось якраз ось тут Олекса лишив свої скарби.  Ніхто правда не їх знайти, побачити. Бо не можуть цвіт папороті знайти. нелегко його розшукати. Але я думаю, настане час, коли ці скарби самі відкриються українцям. Коли це буде - побачимо.

Та щоб туристи не сумували, наприкінці подорожі варять традиційний бАнуш і накривають стіл. А от таємницю скарбів - гуцули лишають собі. 

З Івано-Франківщини, Роман Бочкала, Сергій Дубінін, К1