"Болото" ханських скарбів
Сьогодні п'ятниця, а одже, черговий сюжет серіалу "Світ за очі". Цього разу - про унікальну пам'ятку природи - озеро Берестувате. Його офіційна назва "Болото "Чорний ліс", і воно справді нагадує болото, бо дуже заросло.
Вода там завжди однакової температури, а от яка глибина - жоден науковець не скаже. Втім, дно - десь таки є. Там, за переказами, покоїться коштовна карета турецького хана. Її шукала, але знайшла тільки хмари кіровоградських комарів - відчайдушна Дарина Горова.
Площа озера - шістнадцять гектарів. А от глибини ніхто не знає. Адам Іванюк був тут лісничим двадцять три роки. Він теж намагався виміряти - скільки ж метрів. Виплили з колегою на середину озера, взяли два мотки мотузки по двісті п'ятдесят метрів. Прив'язали линви до великого каменя і кинули у воду.
Адам Іванюк, працівник Чорноліського держлісгоспу:
- Приблизно на середині другої катушки, вже остановилося, таке було враження, що вже там дно. Но, коли ми побовтали його, катушка опять начала розматуватися. І не доходячи до кінця другої катушки, вона остановилася, похоже, що там уже дно.
Дарина Горова, журналіст:
- Зараз ми теж спробуємо виміряти глибину цього озеро. Допоможе нам отака здоровезна вудка - наше мірило. Вода була тут - вище мого зросту. А знаходимося ми біля берега. Просто важко уявити, що там - посередині.
Дарма, що озеро більше нагадує болото. Легенд тут - не у всякого моря стільки! В цих краях любив погуляти Махно, грабував тут потяги.
Адам Іванюк, працівник Чорноліського держлісгоспу:
- Він тікав верхом на коні буквально з десятками його однодумців і награблене золото він по одному повір'ю скинув і закопав біля одного з великих дубів Чорного озера... Чорного лісу. А по другому повір'ю він їх просто утопив в Чорному озері.
Можливо, замулюється десь у цих глибинах і карета самого хана Гірея. Турки тут колись табором стояли.
Адам Іванюк, працівник Чорноліського держлісгоспу:
- Карета його була з чистого золота, значить украшена діамантами, сапфірами і іншими дорогоцінними каменями. і коли значить знову ж таки, російські війська начали гнати. І везти таку дорогоцінну карету уже ж не було коли йому. І по повір'ю, він утопив її у Чорному озері. Ага.
У п'ятдесятих турецький уряд офіційно звернувся до Радянського Союзу: озеро почистимо, але все, що знайдемо - наше. Туркам - відмовили. Однак і досі околицями озера з металошукачами бродять мисливці за скарбами. Колись тут була дача обкому партії. Але відпочивальники не купалися - вода дуже холодна і завжди однакової температури. Вони радше, милувалися флорою-фауною. Місце славиться рідкісними видами тварин і рослин. Оцю черепаху лісник зловив у озері на радість туристам.
З Кіровоградщини, Дарина Горова, Євген Сакун, К1