Павлу Загребельному виповнилося 85 років

85 років тому народився класик української літератури Павло Загребельний. З під його пера вийшло більше 20 романів, серед яких всесвітньовідомі "Роксолана", "Я-Богдан", "Диво"". За його сценаріями зняли 7 кінокартин. Та ще залишилися книжки, які й досі зберігаються у рукописах - про що незавершені романи Загребельного знає Тетяна Штан.

Тетяна Штан, журналіст:

- Ось на цьому місці Павло Загребельний працював останні роки над 3 романами, вони залишилися незавершеними.

Останні рядок у романі "Хутір" український класик написав за день до смерті. Елла Загребельна ще й досі не читала його - не може.

Елла Загребельна, дружина Павла Загребельного:

- Він мені казав, що я не просто напишу про голод, про війну, про людей, я найду таку нить, яка пройде через роман, яка буде зовсім по новому читатися.

Екслібріс до батькових видань Марина Загребельна створила, коли перечитала всі рукописи. Центральна постать -  це героїня незавершеного роману "Мадонна".

Марина Загребельна, дочка Павла Загребельного:

- От я читала і таким батька я ще не читала дуже сучасний еротики багато не сексу а еротики при чому такої добре написаної як би він міг дописати було б дуже цікаво.

Роман "Біла Богородиця або Іконник" - найбільш завершений твір письменника. Дописати просто не вистачило часу.

Елла Загребельна, дружина Павла Загребельного:

- Одна ікона київська не згоріла, вона стала білою. Вона залишилась жити і вот про цю ікону він хотів написати. Чому вона залишилася жити, кому вона попала, до який людей, що ця ікона несла чи зло чи добро.

Серед стосу рукописів Марина нещодавно знайшла навіть сценарій до фільму. Його Павло Загребельний писав разом із Сергієм Параджановим.

Марина Загребельна, дочка Павла Загребельного:

- Параджановим там навіть малюнки Параджанова - це фантастика він шукав цей сценарій і не міг знайти і після смерті ми його знайшли.

Недописані романи родина планує закінчити сама, а ось як бути із 30-ма книжками-щоденниками, - Павло Загребельний заповів ще рік тому, сидячи на цьому ґанку. Повинний бути такий санітарний рубіж 25-30 років а тоді друкується щоденник і це не бажано, звичайно для тих, хто живе і для покійника.

З київщини Тетяна Штан Дмитро Монархов К1.