З дня народження Олександра Довженко відзначають 115 років

Сто п'ятнадцять років із дня народження Олександра Довженко відзначають цього дня. Молодим він захоплювався малюванням карикатур та шаржів. Про початок шляху визначного кіномайстра розповість Тетяна Козирєва.

Карикатурами і шаржами Довженко захопився ще на дипломатичній службі у Німеччині. Тоді його сатиричні малюнки друковали у "Молоті" - гумористичному журналі українських комуністів у США. По поверненні з-за кордону оселяється у столиці України - Харкові працювати ілюстратором у газеті "Вісті". Підписував свої роботи не інакше - як Сашко. Малював шаржі і на капіталістів, і на літературну богему, не цурався і антирелігійної пропаганди.

Після майже чотирьох років у газеті - тридцятидворічний Довженко приїздить до Одеси зі своїм першим готовим сценарієм. Кажуть, запропонував тоді головну роль у сатирі на Миколу Другого самому Чарлі Чапліну, утім відповіді від американського коміка сценарист-аматор так і не діждався.

Василь Марочко, історик, науковий працівник інституту історії НАН України:

- Він жив увесь час із думкою про те, що Чарлі Чаплін буде грати в його комедійних фільмах.

Перші його екранізовані кіносценарії - комедії. Утім і "Василя-реформатора", і "Ягідку кохання" Довженка кінокритики називають примітивними, ба більше того - воліють списувати невдалі картини з доробку режисера.

Василь Марочко, історик, науковий працівник інституту історії НАН України:

- Є лист Довженка про те, що "над сценарієм фільму "Вася-реформатор" так я його бачив, як я його писав - зірвана, тому що третина мого авторського тексту була перероблена. І тепер коли завершилися зйомки - він невпізнанно змінився!" так він писав до профспілкової організації - Кореліс.

Сам Довженко першим своїм фільмом називав - "Сумку дипкур'єра". Детектив був і його акторським дебютом. Режисер і сценарист зіграв кочегара.

Тетяна Козирєва, журналіст:

- І хоч Довженко починав у комедійному жанрі і геть не приховував свого захоплення Чапліним, комік визнав українського режисера лише після того як у європейському кінопрокаті з аншлагами прогриміли його гостросоціальні стрічки - "Земля" та "Звенигора". "Словянський кінематограф дав світові лише одного режисера - Олександра Довженка" - сказав тоді Чаплін.

Тетяна Козирєва, Олексій Шматов, Володимир Самченко, К1.