Одна історія. Міжнародна космічна станція

Міжнародна Космічна станція може нормально працювати. За документацією вона розрахована ще на 5 років роботи, але фактично зможе функціонувати набагато довше, адже деякі її елементи ще й досі не встановили. Крім того, учасникам проекту треба відпрацювати витрачені кошти. Лише США витратили на проект понад сто мільярдів доларів. Крім статусу найдорожчого - МКС є ще й найбільш відвідуваним космічним об’єктом. За десять років її існування тут побувало 168-м космонавтів.

МКС: початок міжнародної космічної дружби

Ідея збудувати міжнародну орбітальну станцію виникла на початку 90-х. Тоді американська НАСА не мала коштів, щоб запустити власний проект на орбіті, а застаріла станція «Мир» з її повсякчасними поломками стала для спадкоємиці Радянського Союзу – Росії, радше тягарем, аніж предметом гордості. У 93-му обидві держави домовилися про будівництво нової космічної станції. Перші функціональні модулі - російську «Зорю» та американську «Юніті» - запустили у 98-му. На цих кадрах - перше свідчення космодружби – астронавти із шатла «Ендевор» з’єднують російський та американський відсіки електропроводкою. У листопаді 2000-го на станції встановили головний і найскладніший модуль - «Зірка». Саме з нього здійснюють управління станцією, корекцію орбіти і життєзабезпечення екіпажу. Відтоді на МКС постійно живуть люди.

Схема МКС

Станція складається із величезної кількості елементів і конструкцій. Вони організовані у хрестоподібній формі. Основа усієї МКС - функціональні блоки «Зоря» та «Зірка». Тут космонавти живуть і працюють. Електроенергію для життєдіяльності станції забезпечують величезні сонячні батареї - їх має бути чотири, але поки що встановили лише три. На роботу ж космонавти ходять - ось у цю частину МКС. Тут - головний науковий блок, три лабораторії: американська «Дестіні», європейська «Коламбус» та найновіша - японська лабораторія «Кібо» з роботом-маніпулятором. Її встановили лише цього літа. Крім того, на станції ще близько трьох десятків сервісних модулів - вантажних, шлюзових, складських та енергетичних.

МКС: космічні біди і радощі

У 2003-му майбутнє станції опинилося під загрозою. Найстаріший американський шатл - «Колумбія» - потерпів аварію усього за кілька хвилин до приземлення. Загинули усі семеро членів екіпажу. З того часу обслуговування МКС звели до мінімуму. Повністю відновили польоти лише через два з половиною роки - після того, як США успішно випробували новий шатл - "Дискавері". Втім, і на самій станції вистачало проблем. Рік тому у російському та американському модулях по черзі виходили з ладу головні комп’ютери, але команді щоразу вдавалося їх полагодити власними силами. А от поломка єдиного на станції санвузла місяць тому - таки змусила похвилюватися. Мешканці МКС два тижні користувалися туалетом на пристикованому «Союзі». А за доставкою та заміною поламаної деталі - стежили у всіх куточках планети. Крім робочих клопотів, траплялись у МКС і радісні моменти - у 2001 на борт зійшов перший космічний турист. Тепер такою мандрівкою може похвалитися вже шестеро багатіїв. Квиток на МКС обійшовся від 20-ти до 25-ти мільйонів доларів. А 2003-го тут зіграли перше космічне весілля. І 400 кілометрів, які у найвідповідальнішу мить розділяли російського космонавта і його наречену - не стали на заваді закоханим.