Одна історія. Теракт у Мадриді 2004 року

Рівно 5 років тому в Іспанії стався теракт, подібного якому Старий світ ще не бачив. Зранку на залізничному вокзалі Мадрида з проміжком у кілька хвилин вибухнуло 10 бомб. Тоді загинула сто дев'яносто одна людина, ще півтори тисячі були поранені.

Ця кривава подія сталася рівно через 911 днів після теракту у Сполучених Штатах. Тому її назвали "європейським 11 вересня". Втім, трагедія перегорнула нову сторінку в житті Іспанії. Як змінилась країна після того березневого дня - Одна історія.

Теракти в Мадриді: перемога соціалістів

Страшні вибухи сталися за 4 дні до парламентських виборів, які в підсумку визначають ім'я нового іспанського прем'єра. Теракт виглядав як виклик баскського сепаратистського угруповання ЕТА фавориту виборів - Народній партії, яка виступала за боротьбу з ним. Не дивно, що уряд наполегливо звинувачував ЕТА, хоча слідство одразу вийшло на слід ісламістів. Зрештою, відповідальність за теракт взяла на себе "Аль-Каїда". Мовляв, це помста Іспанії за її участь у війні в Іраку. Для керівної Народної партії це стало катастрофою. Іспанці повірили, що, допомагаючи Штатам, Іспанія накликала на себе гнів мусульман, і проголосували за соціалістів.

Теракти в Мадриді: виведення військ з Іраку

За великим рахунком, Іспанія стала першою країною, де міжнародний тероризм переміг і прямо вплинув на політичний процес. Уже наступного дня після виборів лідер соціалістів і новий прем'єр-міністр Хосе Луїс Сапатеро пообіцяв достроково вивести війська з Іраку. Його попередник відрядив у зону бойових дій 1300 вояків, 11 з них загинули. Водночас 90 відсотків іспанців вважали цю війну несправедливою, оскільки в Іраку так і не знайшли зброї масового знищення, а дії антисаддамівської коаліції не санкціонувала ООН.

Теракти в Мадриді: повернення до Європи

З приходом до влади соціалістів Іспанія відмовилася від односторонньої орієнтації на США і зблизилася з Францією та Німеччиною. Мадрид сприяв ухваленню Європейської конституції, яку блокували попередники Сапатеро. Соціалісти поліпшили відносини з автономними областями, насамперед - із Каталонією і Країною басків. Попередня влада вважала поміркованих націоналістів, які там правили, "ворогами Іспанії". Зрештою з'явилися закони, спрямовані на розширення прав жінок. Приміром, в уряді Сапатеро половину міністерських портфелів отримали представниці прекрасної статі.