35 років тому на БАМі з'явились студентські будівельні загони

Цей рік - ювілейний для забутого суспільного явища - студентських будівельних загонів. Раніше влітку кожен студент працював на будівництві або збирав врожай. По-перше, півстоліття тому ці загони з'явилися, коли почали підіймати цілину і знадобилися вільні робочі руки. По-друге, рівно 35 років тому перший ешелон вирушив на найбільше комсомольське будівництво - так розпочалася історія Байкало-Амурської магістралі. Разом із безпосередніми учасниками подій "Один день" пригадує, якими були будзагони.

Від Тайшета до Радянської гавані чотири з половиною тисячі кілометрів потяг зможе промчати через десять років. А коли сімдесят четвертого Байкало-Амурську магістраль тільки оголошують ударним будівництвом, комсомольці по всій країні будують і збирають врожаї уже п'ятнадцять років поспіль, щоліта.

Перехід студентів від розумової праці до фізичної називали третім трудовим семестром. Їхали переважно всі, щоб потім не було проблем із навчанням, і аби трохи заробити. В Україні головним джерелом студентських будівельних загонів був Київський політехнічний інститут.

Біля комітету комсомолу КПІ перше оголошення про набір до будзагонів з'являється шістдесят другого, а московські студенти працюють уже три літа, відколи починається кампанія на цілині. Їм на допомогу тільки Київський політех відряджає більше дев'ятисот добровольців. Ігор Малінкін - командир загону, він під час навчання щоліта - на цілині, і після інституту уже молодим викладачем їздить на північ. Пригадує, що до Казахстану ешелон приїжджав із зайцями.

Ігор Малінкін, командир будзагону:

- Умудрялись в эшелоне на третью полку спрятаться, приехать на целину и там уже просили, чтоб мы их в отряд включили.

Рядових бійців вабить випробування працею і романтика мандрів, бажання залишити свій слід на карті світу.

Для командирів будзагін - перший досвід керівництва. Вони привозять людей і розселяють їх, отримують фронт робіт і забезпечують його матеріалами - особливо сутужно доводиться в перші роки на цілині.

Ігор Малінкін, командир будзагону:

- Саман делали. Это глина, солома и ноги студентов. Месили, в форму на солнце - сушили, и с этого самана делали дома.

Студенти-будівельники в полях керують укладкою стін, студенти-медики стають у будзагонах лікарями і санітарами. З нуля зводять цілі міста.

В моді будзагінна форма - спочатку зелена, а пізніше - і синя. Її можна носити і з тільняшкою, і з солдатським ременем, бажано бути виголеним і охайно підстриженим.

Ігор Малінкін уже давно сам навчає студентів, про свої звитяжні семестри написав із друзями книжку. І досі пам'ятає, як на перший цілинний заробіток купив собі магнітолу.