За рахунок якого газу житимуть європейці в майбутньому?

В Анкарі запустили "Набукко". 5 держав підписали угоду про будівництво газогону, яким до Європи піде блакитне паливо з Каспійського регіону. Євросоюз, наляканий постійними газовими війнами Росії з сусідами, прокладе свою окрему трубу. На Заході вже заявляють, що Росія зазнала серйозної поразки: запропонований нею проект "Південний потік" не знайшов підтримки. За рахунок якого газу житимуть європейці в недалекому майбутньому - в "Одній історії" Ростислава Цуркана.

"Набукко"

Історична мить: країни Євросоюзу й Туреччина підписують угоду про будівництво газогону "Набукко". Нарешті Європа отримала шанс злізти з російської газової голки. Починається будівництво першого газопроводу, яким блакитне паливо постачатиметься до Cтарого світу в обхід Росії. "Набукко" протягнеться від газових родовищ на Каспії та Близькому Сході через територію Туреччини до Болгарії, Румунії, Угорщини й Австрії. Свій газ погодились дати Азербайджан, Туркменістан та Ірак. На черзі - Іран, однак спочатку західним країнам доведеться нормалізувати з ним відносини, зіпсовані ядерною програмою Тегерана.

"Південний потік"

Поки проект "Набукко" залишався на папері, росіяни схиляли європейців пристати до "Південного потоку". Ось цей проект: з Новоросійська по дну Чорного моря трубу мали би дотягнути до Болгарії й далі через балканські країни - до Греції та Італії. Інша гілка - до Угорщини та Австрії. Москва вже підписала угоди з Болгарією, Угорщиною, Сербією та Грецією, однак сьогодні офіційна Софія заявила, що виходить з переговорів.

"Північний потік"

Якщо доля "Південного потоку" зависла у повітрі, то "Північний потік" - справа вирішена. Цей газогін, яким блакитне паливо з родовищ на півночі Росії надходитиме до Європи, вже будують. Він став плодом особистої дружби тодішнього президента Росії Володимира Путіна і канцлера Німеччини Герхарда Шредера. Останній навіть очолив компанію-оператора Північноєвропейського газопроводу. Труба проходить по дну Балтійського моря і тягнеться до Німеччини. Деякі балтійські країни довго гальмували проект, мотивуючи це тим, що він може обернутися страшною екологічною катастрофою.

- Наскільки я пам'ятаю, "Набукко" - це така опера Верді... Не знаєш, чому газогін назвали саме так?

- Усе просто. Перша зустріч консорціуму відбулась у Віденській опері, тоді там якраз давали "Набукко". І під час вечері учасники одностайно вирішили назвати проект газопроводу саме так. А назва "Набукко" - це італійська версія імені вавилонського царя Навуходоносора.

- Якщо між газопроводом і вавилонським царем і є якийсь зв'язок, то він відомий лише авторам цієї ідеї... Будемо сподіватися, що в цього проекту доля буде краща, ніж у Навуходоносора...