12 найкрасивіших парків світу

"С чем можно Уманский прелестный сад сравнить?
Натура, кажется, все силы истощила
И в нем одном свои все красоты вместила —
Привлечь внимание и взор обворожить..."
"Опис Уманського саду" 1804 р.

Напевно, найвідоміший в історії витвір садово-паркової архітектури - це висячі сади Семіраміди, визнані одним з Семи чудес світу. На жаль, до наших днів вони не збереглися, і ми можемо лише уявити, якими прекрасними вони були. На щастя, з тих пір люди створили безліч садів і парків. І нехай ми не знаємо, як виглядали сади Семіраміди, але в тому, що будь-який парк з нашої сьогоднішньої добірки можна назвати справжнім дивом, ми впевнені. Запрошуємо і вас помилуватися найкрасивішими парками світу.

Софіївка, Умань, Україна
Історія Софіївського парку - це історія кохання найбагатшого українського магната Станіслава Потоцького до прекрасної Софії Вітт. Граф Потоцький зустрів красуню на одному зі світських балів і вона одразу зачарувала його. Граф був одружений, але він вимолив у імператриці Катерини II дозвіл на розлучення, щоб пов'язати життя з Софією. Та цього йому здалося замало. Щоб порадувати кохану, Потоцький вирішив створити для неї парк неймовірної краси. Задум вдався блискуче, і, треба визнати, що граф зробив подарунок не тільки своїй дружині, але і всім нам.

Сади Бутчарт, Британська Колумбія, Канада
Сади Бутчарт - це величезний парк на Західному узбережжі Канади, який складається з декількох садів. Його засновники, промисловець Роберт Пім Бутчарт і його дружина Дженні, приїхали сюди на початку ХХ сторіччя з метою заробити грошей. Тутешня земля була багата на поклади вапняку і подружжя розраховувало зробити на цьому гарний бізнес. Вони побудували тут дім і якийсь час дійсно успішно вели свої справи. А коли запаси вапняку вичерпалися, Дженні вмовила чоловіка не кидати родовище, а розбити сади, щоб відродити спустошену землю. Саме завдяки цій жінці занедбаний кар'єр з часом перетворився на чудовий сад, помилуватися яким приїжджають туристи з усього світу.

Тропічний парк Нонг Нуч, Патайя, Таїланд
Ще один парк, який з'явився завдяки коханню. Почалося все з того, що тайські аристократи Нонг Нуч і Пісіт Тансача провели свою весільну подорож у Європі. Молода дружина була настільки вражена тамтешніми садами і парками, що захотіла побачити щось подібне у себе на батьківщині. А її чоловік вирішив, що готовий на все заради коханої. Він придбав 600 акрів землі і виділив гроші на створення саду. 25 років велися ландшафтні роботи і, нарешті, у 1980 році неймовірний парк, названий ім'ям його творця, був відкритий для відвідування.

Кекенхоф, Ліссе, Нідерланди
Кекенхоф вважається найбільшим і найкрасивішим квітковим садом Європи. Неймовірно, але це приголомшливе місце має зовсім прозаїчну назву: "кекенхоф" перекладається з голландської як "кухонний парк". Справа в тому, що у середні віки неподалік знаходився аристократичний замок, а на території парку вирощувалися трави для придворної кухні. У XIX сторіччі на місці маєтку розбили парк. А в 1949 році у голландських квіткарів з’явилася ідея створити тут виставку квітів. Традиція стала щорічною, і щороку сотні тисяч туристів приїжджають сюди помилуватися чудовими квітами, серед яких панують тюльпани.

Сади Ексбері, Хемпшир, Англія
Дивовижні сади Ексбері з'явилися у Великобританії на початку ХХ сторіччя завдяки одному з представників сімейства Ротшильдів - Лайонелу. Цей фінансист вважав, що банківська справа для нього - це лише хобі, а його справжнє покликання - садівництво. У 1918 році він придбав величезний маєток на річці Б’юлі, далеко від галасливих великих міст, і найняв сотню садівників, щоб спланувати і розбити сад. Крім того, з кожної своєї поїздки за кордон, банкір-садівник привозив нові рослини, які потім висаджував і дбайливо культивував у Ексбері. Зараз тут можна зустріти рідкісні екземпляри з Китаю, Індії, Японії та Північної Америки, і деякі з них не збереглися навіть у себе на батьківщині.

Люксембурзький сад, Париж, Франція
Після смерті чоловіка, вдова французького короля Генріха IV, Марія Медічі придбала заміський маєток герцога Піне і наказала побудувати тут палац і створити сад. Вона хотіла, щоб парк нагадував їй улюблену Флоренцію - місто, в якому минуло її дитинство. Колишній власник земель, герцог Піне, походив з роду Люксембургів, і Марія Медічі не стала мудрувати з назвою. А через кілька сторіч, коли Париж розрісся, Люксембурзький сад став однією з головних прикрас міста та улюбленим місцем для прогулянок його мешканців. Дуже любив тут бувати і Ернест Хемінгуей, про що він неодноразово згадує у романі, присвяченому прекрасному Парижу, "Свято, яке завжди з тобою".

Центральний парк, Нью-Йорк, США
Мабуть, важко знайти людину, яка б не чула про цей величезний парк у самому центрі Манхеттена. Особливо добре він знайомий кінолюбителям - адже це місце дії багатьох американських фільмів і серіалів. Але про що знають не всі, так це про те, що будь-хто може залишити в цьому парку свій напис на лавці - зізнання у коханні, пропозиція руки та серця, привітання, пам'ятні слова. Зрозуміло, напис не вирізається на лавці складаним ножем від руки. Його для вас вигравіюють на металевій табличці, яка потім буде прибита до лавки. Щоправда, коштує це задоволення не дешево - 7500 доларів. Але охочих все одно вистачає, на сьогоднішній день у парку вже більше двох тисяч таких табличок.

Олександрія, Біла Церква, Україна
Олександра Василівна Енгельгардт була племінницею самого ясновельможного князя Потьомкіна. Від дядечка вона успадкувала цілеспрямованість і рішучість. Вийшовши заміж за графа Браницького, Олександра Василівна не стала просто сидіти з шиттям в очікуванні чоловіка, а вирішила зайнятися перебудовою родинної садиби і створенням парку навколо неї. Для цього вона запросила з Європи кращих архітекторів і садівників (на щастя дядьків спадок дозволяв графині смітити грошима). Чудовий парк був названий ім'ям його господині. До речі, Потьомкіна також не забули - у глибині саду в одній з ротонд було встановлено бюст князя з написом "Корисний миром і війною, Катеринин друг, благодійник мій".

Парк С’ютаделья, Барселона, Іспанія
Парк С’ютаделья (або, як його ще називають, парк Цитаделі) був розбитий у Барселоні в середині XIX сторіччя на місці старої фортеці, побудованої під час Війни за іспанську спадщину. Ця фортеця постійно нагадувала каталонцям про поразку у війні та втрату незалежності, тому, коли влада міста ухвалила рішення знести фортецю, жителі міста з радістю виконали це рішення. А особливо гарним парк став у 1888 році, коли він був обраний місцем проведення Всесвітньої виставки, і його майже повністю реконструювали. Тоді ж з'явилася одна з головних прикрас парку - фонтан Каскад, над яким працювали кілька архітекторів, у тому числі, і нікому не відомий тоді Антоніо Гауді.

Парк Бальбоа, Сан-Дієго, США
У 1915 році відбулася грандіозна подія - було закінчено будівництво Панамського каналу, який з'єднав Тихий океан з Атлантичним. Проект каналу був розроблений ще в XVIII сторіччі, але знадобилося більше ста років, щоб його здійснити. З цієї нагоди влада американського міста Сан-Дієго, для економічного процвітання якого канал був дуже важливий, побудувала цілий парк, щоб з розмахом відсвяткувати цю подію. З часом парк став популярним серед місцевих жителів та гостей міста. Тут є і музеї, і театри (один з них - це точна копія шекспірівського "Глобуса"), і зоопарк, і, звичайно ж, ботанічні сади.

Сади Принцес-стріт, Единбург, Шотландія
У середні віки у шотландців були дуже напружені стосунки з сусідами-англійцями. Щоб захистити свою столицю місто Единбург від набігів ворогів, шотландці вирили величезне штучне озеро, яке отримало назву Нор-Лох. З оборонною функцією Нор-Лох і справді впорався непогано. Та враховуючи, що у ті часи не існувало системи водоочисних споруд, неважко здогадатися, що з часом озеро перетворилося на величезну стічну яму. Наприкінці XVIII сторіччя міська влада прийняла рішення осушити озеро, а на початку XIX на його місці було створено чудовий міський парк. Зараз Сади Принцес-стріт - головний парк Единбурга, в якому проходять всі основні міські свята та фестивалі.

Парк Кенроку-ен, Канадзава, Японія
Згідно з ученнями японських майстрів-садівників, справжній парк повинен обов'язково поєднувати у собі шість елементів. Ці елементи: усамітнення, простір, умовність, старовина, панорама, і водний потік. Парк Кенроку-ен повністю відповідає цим вимогам, і навіть сама його назва перекладається як "Сад шести достоїнств". Цей парк існує вже майже чотириста років, однак, сто п'ятдесят років назад він був повністю знищений пожежею. Але працьовиті японці буквально відродили його з попелу, і зараз це один з найвідоміших і найкрасивіших парків країни.