Пост любові до сиру. 12 знаменитих сортів з історією

"Сироманія - непереборна тяга до сиру та всіх продуктів, які містять сир"

Французький президент Шарль де Голль якось сказав: "Як можна керувати країною, в якій 246 видів сиру!". Щоправда, політик трохи помилився - видів сиру у Франції, приблизно, 450. А скільки сирів існує в усьому світі - і не злічити! Сьогодні ми хочемо розповісти про найвідоміші та найулюбленіші з них. Для всіх любителів цього чудового продукту - наш сьогоднішній пост.

РОКФОР

Французький сир з блакитною пліснявою зобов'язаний своєю появою на світ одному молодому пастухові. Одного разу він пас овець в горах і побачив прекрасну незнайомку. Юнак побіг за нею, забувши про те, що в одній з печер залишився його обід - шматок чорного хліба з сиром. Через місяць він знову опинився на тому ж місці, де залишив свій згорток. Розгорнувши його, пастух побачив, що сир покрився блакитною пліснявою. Він спробував шматочок і виявив, що сир набув незвичайного, але дуже цікавого смаку. Спочатку рокфор виготовляли тільки з овечого молока, пізніше вирішили, що можна використовувати для цього і коров'яче. Подають на стіл його в якості закуски або десерту, він добре поєднується з фруктами та горіхами. З напоїв до рокфору найбільше підходять солодкі десертні вина - Кагор, Сотерн, Портвейн.

ПАРМЕЗАН

Оригінальна назва цього сиру - "парміджано-реджано", але в усьому світі прижився французький варіант - "пармезан". Його винахідниками були монахи-бенедиктинці, яким був потрібен сир, що можна довго зберігати. Пармезан не тільки дуже популярний, але й дуже цінний сир. Один з італійських банків навіть видає позики під заставу головок пармезану. Незважаючи на те, що зараз багато виробників випускають сири з такою назвою, справжній пармезан - це сир, вироблений лише у деяких регіонах італійської провінції Емілія-Романья. Шматочки пармезану подають в кінці обіду з грушами та волоськими горіхами, а тертий пармезан можна додавати практично до будь-яких страв - пасти, піци, супів, салатів, овочів, м'яса.

ГРАНА ПАДАНО

Твердий італійський сир, дуже схожий на пармезан, але вимоги до його виготовлення не такі жорсткі. Якщо для виготовлення пармезану використовують молоко корів, яких годували винятково травою та сіном, то для грана падано такої умови немає. Крім того, географія місць, де його можна виробляти, набагато ширша. Як і пармезан, тертий грана падано відмінно підходить у якості добавки до різних страв, а його солонуватий і пікантний смак з горіховим відтінком добре поєднується з вермутами.

ГОРГОНЗОЛА

Блакитний італійський сир родом з провінції Ломбардія. Характерною відмінністю горгонзоли є зелені смуги на розрізі, які виходять завдяки тому, що у сир, який дозріває, вводять ін'єкції пеніцилу, і спори цвілі розподіляються в ньому рівномірно. Є два види горгонзоли - Dolce (солодка) та Piccante (пікантна). Перша, як це вже зрозуміло з назви, має більш солодкуватий смак, друга - більш гострий. Горгонзолу подають як десертний сир з червоними винами, а також використовують для приготування соусів до пасти або різотто.

КАМАМБЕР

Цей м'який сир, вкритий скоринкою білої плісняви, з ніжним, трохи грибним смаком, став відомий широкій публіці в кінці XVIII століття. Нормандська селянка Марі Арель під час Французької революції врятувала від смерті священика, а він, на знак подяки, поділився з нею секретом виготовлення цього сиру. Кажуть, що вид камамберу надихнув Сальвадора Далі на створення знаменитої картини "Сталість пам'яті". Нормандці запивають камамбер своїми традиційними напоями - сидром або кальвадосом. Але смак камамберу досить сильний, тому найкраще до нього підходять молоді червоні вина, наприклад, божоле. Шматок хліба з борошна грубого помелу, груші та виноград також будуть відмінним додаток до цього сиру.

БРІ

Цей сир вперше почали робити у французькій провінції Брі, на честь якої він і отримав свою назву. Його часто називають сиром королів, адже серед царствених осіб цей сир користувався великою популярністю. Карл Великий вважав його найвишуканішою стравою на землі, герцог Орлеанський мав звичай пригощати сиром брі своїх придворних на Різдво, чого ті чекали з великим нетерпінням. Горіхи, хліб, крекери - краще доповнення до цього сиру, а з вин ідеальним для нього вважається Шато Кларк - червоне сухе вино з Бордо.

БАНОН

Цей м'який французький сир з козячого молока - один з найстаріших сирів в історії. Про нього було відомо ще за часів Стародавнього Риму. Неповторний смак і аромат надають банону листя каштану, в які він загорнутий. Як не дивно, ідеально підкреслює смак цього сиру не легке вино, а солодка наливка з чорної смородини. Крім того, він відмінно поєднується зі свіжими фруктами.

ТЕТ-ДЕ-МУАН

Українською мовою назва цього швейцарського сиру перекладається як "голова ченця". Пов'язано це з тим, що його прийнято подавати на стіл досить незвичайним чином. Тет-де-Муан не нарізають скибочками або шматочками, не труть на тертці, а знімають з нього стружку за допомогою спеціального обертового ножа. За часів французької революції комусь здалося, що це схоже на те, як католицькі монахи голять свої голови. Смак у сиру - ніжно-солодкий, гострий і оксамитовий. До нього підходять і сухі, і солодкі вина. На стіл його подають з базиліком, гілочками тархуну, виноградом, горіхами та медом.

ПЕКОРІНО

Пекоріно - це загальна назва кількох видів сиру з овечого молока. Залежно від регіону, прийнято виділяти чотири різновиди пекоріно: романо, тоскано, сардо та січіліано. Часто виробники, особливо у Південній Італії, випускають цей сир з різними добавками - зернятками чорного перцю, скибочками паприки, шматочками трюфелів або волоських горіхів. Рекомендується подавати його з грушею, виноградом, горіхами, медом і домашнім хлібом. Тертий пекоріно може бути гарною заміною пармезану, який можна додавати до пасти або піци.

СТІЛТОН

Існує два види цього англійського сиру - добре відомий блакитний і менш відомий білий. Його сучасне виробництво повинно відповідати безлічі вимог і стандартів. В тому числі, що стосуються місця виробництва. Справжнім вважається стілтон, виготовлений у графствах Дербішир, Лестершир і Ноттінгемшир. За іронією долі, селище Стілтон, батьківщина цього сиру, не відноситься ні до одного з цих графств, тому у ньому стілтон вже не випускають. Стілтон добре поєднується з селерою, тому його часто подають з нею, додають до овочевих протертих супів. Без стілтона не обходиться жоден різдвяний стіл. В Англії цей сир прийнято запивати портвейном.

РАКЛЕТ

Загальна назва швейцарських сирів, які використовуються для приготування однойменної національної страви, що нагадує фондю. Поява на світ цього сиру має давню історію. Альпійські пастухи, переганяючи худобу на далекі пасовища, брали з собою в дорогу головки сиру. На привалах вони підносили їх до вогню, зішкрібали розплавлений сир і намащували його на хліб. Зараз раклет подають з такою ж простою їжею - картоплею, солоними огірками, шинкою. А ось для його приготування вигадали спеціальну настільну піч - раклетницю.

МІМОЛЕТ

Щоб отримати справжній французький сир мімолет, на поверхню сиру, під-час дозрівання, кладуть сирних кліщів. Кліщі прогризають в скоринці дірки, завдяки яким сир "дихає", а потім набуває свого особливого смаку. Вперше цей сир було виготовлено на особисте замовлення короля-сонце Людовика XIV, який хотів, щоб у Франції був сир, що нагадує голландський едам. Характерний помаранчевий колір і солодкувато-горіховий присмак мімолету надає аннато - харчовий барвник з насіння однойменної рослини. В якості закуски мімолет можуть вибирати любителі найрізноманітніших спиртних напоїв, адже його смак поєднується і з легкими винами, і з пивом, і навіть з хересом або портвейном.