Мова проти глобалізації

Носити виріб з котону тепер зручніше, ніж бавовняний. Тости смакують краще, ніж звичайні грінки. А займатися фітнесом чи шейпінгом - модніше, ніж звичайною фізкультурою. В цих реченнях вжиті неукраїнські слова.

Мовознавці б'ють на сполох - за глобалізацією українська мова не встигає. Але вірять, що ще не пізно повернути "Особовий" телефон замість "Мобільного", а "Грайлик" - замість МП3-плеєра. В міжнародний день грамотності наш репортер Дарина Горова шукала знавців мови та незвичні для вуха українські аналоги іншомовних запозичень.

Cьогодні важко уявити, що такі звичні для нас слова "мрія" і "байдужість" вигадали Олена Пчілка і Михайло Старицький. Як і колись, про недоторканість української мови дбають на любительському рівні.

Юрко Зелений адаптує нові іншомовні терміни українською. Вважає, що відповідники повинні бути зрозумілими людині, яка їх чує вперше.

Юрко Зелений, журналіст

Наприклад, от звичайна мобільна слухавка, яку я називаю просто особовий. А особовий - це номер, слухавка, яка належить конкретно, певній особі. В той же час його підвид - от в мене він розкладається - навіщо казати на нього слайдер, якщо це ковзик? Тому що він ковзає.
Уже 60 новотворів з поясненнями Зелений упорядкував у словник. Користується ними щодня і привчає інших. Каже, - як приживеться вісім відсотків слів, - буде щасливий. Зараз працює над тим, щоб словник з"явився в інтернеті - за лексиконом Зеленого, "всемережжі". В інших країнах над створенням нових слів працюють на державному рівні.

Юрко Зелений, журналіст

В Ісландії, в Фінляндії існують інститути державні, інститути мови, які вигадують нові терміни і означення, які висуває час.

Соціолінгвіст та перекладач Віталій Радчук говорить 5-ма мовами, і ще 5-ма читає. Він порівнює сучасні тенденції у слов'янських і романських мовах. Українці, на відміну від французів чи чехів, вживають слова, придумані іншими: чи предками, чи іноземцями, а вигадувати свої лінуються. Підтвердження цьому - практично на кожному кроці.

Віталій Радчук, доцент кафедри Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат філологічних наук

"Колеги! Дедлайн подачі заявок на спецкурс з іспанської мови до 15. 09. Гуд лак!'
"Англіцизми. Можна було б вже писати англійською мовою це оголошення. Кінцевий термін подачі заявок. Тобто що таке дедлайн? Це кінцевий термін".

Науковець зауважує, - вживання модних англіцизмів зумовлене комплексом меншовартості українців.

Віталій Радчук, доцент кафедри Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат філологічних наук

"В чому полягає комплекс Проні Прокопівни? Що вона… вона боїться бути самою собою. І ким вона тоді є? Ну вона є посміховиськом для всіх".

Продовжуємо шукати запозичення. Дорогою поліглот розказує, що вже зараз вони суттєво змінили українську мову. На бігборді - дистриб'ютор.

"Ну ось приклад: "офіційний дистриб’ютор". Дистриб'ютор - це поширювач, той, хто збуває, продавець. Можна ж було перекласти… Але нам подобається дистриб'ютор. "Офіційний" слово вже засвоїлося. Воно теж не наше".

Багато прикладів питомо українських слів - у старих словниках 20-30х рр. Майже вся термінологія тоді мала точний переклад українською. "Електрогенератор", наприклад, називали "витворень": він витворював енергію.
 
Світлана Єрмоленко стежить за тенденціями в сучасній українській. Каже: запозичення сунуть страшним потоком. Найбільше їх - у спорті, культурі та політиці.

Світлана Єрмоленко, зав. відділу стилістики та культури мови Інституту мовознавства НАН України

"Запозичається поняття і запозичається термін цей. І оця дискусія про свої слова і запозичені слова, вона і в 20-ті роки була актуальною, і зараз вона актуальна. Тільки що тоді такої кількості не було, напливу термінології".

Нові терміни вигадують не мовознавці, вони їх лише фіксують. Якщо слово часто вживається, його вводять у словник. Найбільший - 11-томний - Словник української мови не перевидавали аж із сімдесятих. У його наступнику іншомовних слів буде значно більше.

Світлана Єрмоленко, завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту мовознавства НАН України

"Ось цей словник одинадцятитомний. Зараз на базі цього словника готується 20-томмний словник. Він буде значно повніший і в ньому буде дуже багато іншомовних слів, наукових термінів".
 
Втім перекладати всі іншомовні слова не варто, каже мовознавець. До того ж тільки любителям це не до снаги силу.

 Світлана Єрмоленко, завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту мовознавства НАН України:

"Ми маємо вигадати свої джинси і назвати їх своїм словом. А до того часу, поки ми їх не придумали, а купуємо чужі, то ми і слово купуємо чуже".

Дарина Горова, Ігор Антонюк, Сергій Килимник, К1