На Київщині пройшли змагання з конкуру

А поки атмосферу свята і великих змагань можна було відчути під Києвом. Туди помірятися вправністю приїхали півсотні вершників з усієї України. Жодних обмежень за віком та статтю. Наймолодшому учаснику - виповнилося всього 13. Та й змагалися вони не за гроші. Адже призовий фонд не дотягнув навіть до двадцяти п'яти тисяч гривень.

Найпоширеніший  і найпопулярний вид кінного спорту - конкур. У цьому виді вершник повинен пройти маршрут, долаючи перешкоди.  Змагання дуже видовищні. Поле спеціально запрошені фітодизайнери прикрашають зеленню та квітами. Те, як долали перешкоди вершники бачила Алла Щоличева.

У стайні атмосфера швидше відпочинку, аніж перегонів. Так скакунів готують до змагань.
Вона називає себе кінським перукарем. Брита впевнена, - без зачіски виводити коня на арену просто соромно.

Брита Зоутау - коняр:

"У мене це забирає 10-15 хвилин, мені потрібен маленький крабик, шпилька і резинки".

На цих змаганнях декілька заїздів. Їх називають маршрутами. На кожному різне завдання. Від якого залежить кількість перешкод. Бар'єрів має бути не менше десяти. 

Середня висота перешкоди 120 сантиметрів. Але для багатьох учасників це не серйозно. Адже великий конкур починається зі ста п'ятдесяти. Проте зачіпити верхню перекладину досить легко. А це чотири штрафних очки.

На полі головне швидкість та чіткість рухів. Саме за цими показниками судді нараховують бали. Щоб навчитися отак стрибати - тренуватися потрібно, як мінімум три роки.

Михайло Кіргізов - головний суддя змагань:

"У нас не бывает такого, что пришел человек откуда-то  с улицы со своей лошадью, взял и выиграл Олимпийские игры. Даже наши соревнования, придя со стороны выиграть практически не возможно".

В них не має часу на розмови. За перерву треба поміняти декорації: на конкурній арені він, як виконроб на будівництві. Під чітким керівництвом цього чоловіка бар'єри розставляють по місцях. Сергій зізнається, учасники часто сперечаються з ним. Мовляв, стрибати їм так не зручно.

- Все в рамках делается, кто готов - тот прыгает хорошо, кто нет - извините, надо дома готовиться.

Тиша і спокій на трибунах. За змаганнями глядачі спостерігають розслаблено. А от справжній розпал пристрастей на цих квадратних метрах. Юлія з надією гладить холку підопічного. Він нервує.

- Это новое для нее поле, они же на соревнованиях приезжают на новую площадку, много людей в ярких костюмах, рекламы, лошадь тоже конечно нервничает.

Свій поганий настрій скакун показав на полі. Трохи не скинув вершницю. Після заїзду розлючена Юлія скаржиться подрузі.

- Он тормозит, упирается, я его с места буквально. И конечно он не настолько мощно прыгает что там знаешь, ух!

А цей чоловік задоволений і тим, що на арену виїхав. Кінь в нього молодий та майже без досвіду. Проте Анатолій знає як його заспокоїти.

- Ну, где-то там свист, где-то там Оля. Оля, опа…По-тихонечку ей где-то там что-нибудь под ухо шепнул,  и все, и стал легеньким, успокаиваю, поглажу. В процес се, пока ехать до барьера, чтоб она расслабилась, чтоб не заводилась сильно.

Відзнаки тут роздають і коням, і їх власникам. Але майже для всіх тут головне участь. Вже за тиждень вершники боротимуться за нові нагороди.