В Сімферополі ледь не вчинили бійку, святкуючи річницю ОУН-УПА

14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці. Має воно ще й іншу назву - Козацька Покрова. Віднедавна 14 жовтня вважають і Днем українського козацтва.

Мабуть, згадуючи козацьке минуле, справжню бійку мало не вчинили в Сімферополі ліві і праві. Там прихильники ОУН-УПА зібрались аби відзначити річницю Повстанської армії. Та завадити святу вирішили комуністи та "вітренківці", взявши в облогу противників. Щоб дізнатись, як відзначають річницю колишні вояки УПА, К1 поїхав на Кіровоградщину. Маркіян Перетятко побував в гостях у бувалого упівця.

Маркіян Перетятко, журналіст:

- На цій вулиці в селищі Побузьке майорить єдиний жовто-блакитний прапор. У цій оселі мешкає колишній вояк Української повстанської армії, що боровся за незалежність країни на південно-східному Поділлі.

У сейфі колишній упівець тримає свою рушницю та набої. Щоправда, вони не бойові, а мисливські. З юних років він навчився давати собі раду зі зброєю. Вихідець з розкуркуленої радянською владою родини, він приєднався до трьох сотень людей, що в 43-44-х роках чинили військовий опір Червоній армії на південно-східному Поділлі.

Володимир Караташ, колишній воїн УПА:

- Кожен з нас повинен бути завжди готовим захищати Украну, якщо буде потреба стати на її захист, не шкодуючи нічого. Тому що вона дуже дорого дісталася сотні кращих синів і дочок. Так що так ми її не здамо.

Недешево незалежність дісталася і самому панові Володимиру. Після потрапляння до лав радянської армії на нього чекали 12 років таборів для політв'язнів. Про любов до України в обійсті говорить усе: ось блакитний гараж доповнюють жовті двері. В цьому автомобілі - жовто-синій прапорець, незмінний атрибут впродовж останніх двадцяти років. Навіть у радянські часи з його допомогою чоловік уникав штрафів на дорогах.

Володимир Караташ, колишній воїн УПА:

- Кажу: "Штраф платити не буду. Машина в мене урядова" - "Як урядова?" - "А от державний прапор український". Потім повертаюся до цього інспектора і кажу: "Я вам даю часу один рік. Буду їхати - щоб ви тут стояли в українській формі".

Патріотичного відтінку господар надав і власній пасіці. Таким чином намагався вказати бджолам дорогу додому.

Володимир Караташ, колишній воїн УПА:

- Зелений вони плутають з навколишньою зеленню. Червоного взагалі не бачать, а люблять жовтий і синій колір, вони тоді до вуликів знаходять дорогу.

Пану Володимиру є ще багато чого згадати. Тому він сів за мемуари. Про голодомор, збройний опір та боротьбу за ґратами. Уже видав три книжки, але на цьому зупинятися не збирається.

Маркіян Перетятко, Євген Сакун, К1