Українці скуповують дорогоцінні метали

Нещодавні пристрасті на валютному ринку змусили українців серйозно замислитись: куди подіти гроші, аби вони повернулись? Від інфляції ховають хто куди може. І купують усе, що блищить. Бо знають - метал від кризи не іржавіє. Особливо дорогоцінний. Про інвестиції, які не бояться фінансової кризи - Алла Щоличева.

Алла Щоличева, журналіст:

- Трюк із грішми українці побачили місяць тому. Купюри почали танути просто перед очей. Щоб зберегти заощадження, українці дістали гроші зі шкарпеток. Та перетворили їх на вічне - метал, камінь і полотна.

Вони не бояться ані спеки, ані зливи, ані кризи. За півстоліття ці коштовності стануть фамільними. Дорожчими - вже за п'ять років. Коли на ринку пауза, в Ювелірному домі час продавати діаманти. Вони зігріють серце та збережуть гроші.

Ігор Лобортас, голова Ювелірного дому:

- Речь идет об исконных ценностях,а не о каких-то там вещах, у которых немного грамм удельного веса золота какой-то там высокой пробы или удельного веса карат бриллиантов. Только уникальные бриллианты, которые переваливают за 10 карат - 20,30,50 карат с уникальными свойствами могут быть в принципе капиталовложением.

Ці вироби - для VIP-покупців. Такого футбольного м'яча більше немає у світі. Він зроблений із самого срібла і коштує майже сорок тисяч доларів. Дорогоцінні шахи - більш ніж півмільйона.

"Мистецтво для народу" - оці хрестики. 2000 гривень за золото та емаль, робота з діамантами вже втричі дорожча.

Ігор Лобортас, голова Ювелірного дому:

- Это одно из самых движимых имуществ, которое может быть у человека. То, что можно положить в карман. Ну в крайнем случае в коробку. И переехать с ним куда-то.

Такі золоті злитки у пік кризи розкуповують наче морозиво в спеку. Попит значно піднімає ціну. Але принцип покупця простий - не заробиш, то хоча б збережеш. Під час фінансової кризи у 99-му дорогоцінний метал стрімко подорожчав. За пів року на 40 відсотків. Потім курс пішов униз. Але вже до старої ціни не повернувся. З року в рік грам золота дорожчає десь на 20 відсотків. Відтак за дев'ять років ціна зросла в кілька разів.

Він переконався - мистецтво краще за банківський депозит. Директор антикварного салону та аукціонного дому робить ставку на національних живописців. Сьогодні за них платять зовсім не українською монетою.

Федір Зернецький, директор антикварного салону:

- Вот такой Глущенко, я думаю, через пару лет будет не меньше 100 стоить. Гарантированно. Потому что его не становится больше. Этот художник умер в 77 году и имеет большой спрос, и сейчас все хотят его купить.

Поки що це полотно віддають на половину дешевше. Федір Зернецький пояснює: український ринок антикваріату - в підлітковому віці, є куди рости.

Федір Зернецький, директор антикварного салону:

- Те же деньги, которые он сейчас вложит в стиральную машину, пару тысяч долларов к примеру, он за них может купить картину (есть у нас цены от 700 долларов до 150 тысяч, то есть на любой уровень). Я вот ответственно гарантирую, через год она уже будет стоит 5 тысяч долларов.

Картина, як вершина піраміди. Фарфор, скульптури та годинники - ці музейні експонати з часом теж можуть принести "платиновий" прибуток. І з таким багатством фінансову кризу спокійніше перечікувати.

Алла Щоличева, Іван Єрмаков, Василь Меновщиков, Володимир Дєдов, К1