Велике серце. Чому благодійність в Україні не вигідна

Благодійність карається. Бути українським меценатом модно, але невигідно. Бо держава не стимулює пожертвування, а законам до досконалості ще далеко.

Добрими ділами славилися ще київські князі. Першу кам'яну українську церкву - Десятинну - побудував князь Володимир, і витратив на це десятину своїх прибутків.

І чи не кожен козацький полковник вважав своїм обов'язком утримувати школи та шпиталі при монастирях. Навіть "Кобзар" та "Енеїда" були видані за гроші благодійників.

До дня Святого Миколая К1 започатковує серіал "Велике серце". Чому сьогодні благодійність в Україні не вигідна - знає Дарина Горова.

Традиції благодійності в Україні були завжди. Щоправда часто меценатів заохочувала держава. Наприклад, київську Політехніку побудували на кошти українських цукрозаводчиків. За це Російська імперія ухвалила закон "Про захист національного виробника".

Робити добрі справи у світі стимулюють на державному рівні і сьогодні. Канадець українського походження, меценат Петро Яцик, пожертвував мільйон доларів на заснування Центру досліджень з історії України в канадській провінції Альберта.

Михайло Слабошпицький, виконавчий директор Ліги українських меценатів:

- Він податки платив тільки з половини суми, 500 тисяч. А другий момент, що уряд провінції додав ще два мільйони. Отже, яке богоугодне діло ви робите - шпиталь, чи якась пожертва - все це підтримує держава.

Український виробник пива благодійництвом займається з 93-го: підтримує спорт, книговидання, українське кіно, опікується сиротинцями.

Сергій Блощаневич, голова Ради директорів заводу-виробника пива:

- Дитина потребує операції. Треба перерахувати гроші. Ну, наприклад, беремо тисячу гривень для рівного рахунку. Перераховуємо 1000 гривень, а насправді до батьків цієї хворої дитини доходить тільки 850. Тому що 15 відсотків заробляє на цьому держава.

Закон "Про благодійництво" прийняли у 97-му. Меценати нарікають: його не узгодили з іншими законодавчими актами.
 
Михайло Слабошпицький, виконавчий директор Ліги українських меценатів:

- Банк пожертвував, перерахував, і все покликаючись на закон "Про благодійництво". Але прийшли з податкової. Інспекція покликалася на інший закон.

У законі навіть не прописано, який відсоток від прибутку компанія може витрачати саме на благодійність.

Сергій Блощаневич, голова Ради директорів заводу-виробника пива:

- Другий раз надаючи гроші на той чи інший проект, ми напряму не можемо надати - воно не проходить як благодійництво, тому ми змушені робить якісь інші варіанти - як підтримка, промопідтримка.

Державна нагорода та реклама доброго імені також можуть стати стимулом для доброчинців. Бажання весь час отримувати нагороди спонукало до пожертв Миколу з української меценатської родини Терещенків. Теперішні музеї Шевченка та російського мистецтва в Києві - його гаманця справа.

Михайло Слабошпицький, виконавчий директор Ліги українських меценатів:

- Сучасники над ним підсміювалися. Вони казали: і ще один орден на шию, і ще один орден на шию. Не останнє місце займали в мотивації Терещенка і ці нагороди.

Діти з особливими потребами з різних країн світу вже протягом 12-ти років безкоштовно лікуються в Одесі.