Українське кіно переживає занепад

Кіно в Україні нині можна знімати дешево і якісно, утім, кіновиробникам, які працюють за державний кошт, від того ніякого зиску. У бюджеті цього року закладено лише шість мільйонів гривень. Для порівняння, торік ця сума була у десять разів більшою. Як викручуються з кризи кіновиробництва, прокату і дистрибуції - у сюжеті Тетяни Козирєвої.

Ще тиждень тому тут жив Микола Гоголь. Стрічку про письменника українського походження у цих декораціях на кіностудії імені Олександра Довженка знімала сестра Федора і дочка Сергія Бондарчуків - Наталя.

Українського кіно тут не знімали з осені. Відтак кіностудія у напівробочому режимі - виживає за рахунок оренди павільйонів телеканалами і закордонних кінопроектів. Знімати в Україні нині вигідно - можна чимало заощадити на дешевих ресурсах і вільних руках. Творці візуальних ефектів для стрічок "Нічна і денна варти", "Вовкодав", "Куратор" нині працюють, як правило, з рекламою. І хоч їхні послуги подешевшали, а штат довелося скорочувати, замовлень обмаль. Залишається час і на некомерційні проекти - для душі.

Утім, українським кіновиробникам, які знімають в основному на державні гроші, від доступних ресурсів ніякого зиску - на кіно цього року в бюджеті заклали лише шість мільйонів гривень - це у десять разів менше, ніж торік. Режисер Олесь Янчук за таких умов кіно знімати не збирається.

Олесь Янчук, режисер:

- А друга причина. Навіть якби я пішов до усіх своїх друзів, які мене підтримували у попередніх проектах, то я знаю - буде дуже чемна відповідь. Я не піду. У мене просто такту вистачає не піти до них.

За зйомки нових проектів державним коштом у Міністерстві культури братися не планують, адже боргів назбиралося на сорок п'ять мільйонів.

Олесь Янчук, режисер:

- 30 фільмів, які на завершенні - монтажно-тонувальні роботи, озвучування - фактично завершальні роботи. І ясно, що перш за все, будемо фінансувати завершення цих проектів.

Нестабільний курс долара та нові митні тарифи вибивають землю з-під ніг імпортерів якісного закордонного продукту. Чималі видатки йдуть на український дубляж, копії та купівлю авторських прав.

У скрутний час українські кінотеатри не поспішають піднімати ціни на квитки. Борються за глядача знижками, жанровою різноманітністю і найсучаснішими технологіями.

У час кризи, хай як це дивно, з'являється більше якісного кіно, адже ходять до кінотеатру нині, обираючи найкраще серед найкращого.

Тетяна Козирєва, Юрій Романюк, К1.