Оце так професія! Кранівник

Ми продовжуємо розповідати про звичайних українців, які виконують незвичайну роботу. Цього разу ми побували у кабінці машиніста баштового крану і на власні очі побачили, як працювати на висоті.

Чим робота кранівника небезпечна й цікава, а також про її переваги та недоліки - у сюжеті Олександра Николишина.

Машиністом баштового крану, або по-простому, кранівником Олексій працює більше 2-х років. Однак свій перший робочий день пам’ятає досі.

Олексій Колодязний, машиніст баштового крана:

- Страшно було перший раз. Виліз так, дивишся на низ - страшнувато, ну звик уже.

Тепер більше ніж за власне життя Олексій переживає за безпеку робітників.

Олексій Колодязний, машиніст баштового крана:

- Дивитись за всім, щоб людей не покалічити, бо це відповідальна робота – під тобою люди ходять. Це теж, як би сказати... Треба в головою думати, щоб не прибити, не вдарити, щоб не поламати нічого.

Щоб бути хорошим кранівником, крім сумлінного виконання обов’язків, переконує Олексій, потрібно ще й добре відчувати кран. Ця машина для нього - майже як рідна.

Олександр Николишин, журналіст:

- А зараз ми вам покажемо робочий процес кранівника зсередини - для цього я сам підіймусь на його безпосереднє робоче місце.

Ось так підійматись і спускатись драбиною кранівникам доводиться не раз на день. І у цьому вони вбачають один із головних недоліків своєї роботи. Адже кранів із ліфтами практично немає. Майже півсотні метрів угору - і ось, нарешті, робоче місце крановика. Нам доводиться знімати аматорською камерою, адже з професійним устаткуванням підійматись сюди заборонено. У кабінці Олексій почувається як удома.
 
Олексій Колодязний, машиніст баштового крана:

- Чашка, там чай, каву попити – кип’ятильник. Тут радіо, рація. Деякі крановики з собою купують телевізор, ді-ві-ді, якщо є вільна хвилина, можна собі подивиться. Ну, як є вільний час, то на Київ глянуть. Особливо ввечері. Коли нічний Київ світиться, то воно гарно. Центр добре видно - всі пам’ятки видно.

Однак усе це лише у позаробочий час.

Зараз саме привезли бетон, яким потрібно укріпити стіни будинку, і без кранівника тут ніяк. Саме він переносить так звану “бадю” з бетоном з машини до будинку.

Олексій Колодязний, машиніст баштового крана:

- Треба мати навички, щоб до ями попасти, щоб працівникам було легше. Я не знаю, як інші крановики, а я дивлюся по стрілі.

Олександр Николишин, журналіст:

- Керувати краном мені Олексій не дозволив, без належної підготовки - це досить небезпечно як для мене самого, так і для людей унизу. Тож, познайомившись із робочим процесом та намилувавшись столичними краєвидами, я повертаюся на землю.

Олександр Николишин, Олексій Стеченко. К1.