Село і криза. Кредитне ярмо

Майже третина села - під заставою банку. За кредитні борги на аукціон у Ракошині виставлено 15 будинків. К1 розпочинає серіал "Село і криза". Сьогодні ми розкажемо про мешканців Закарпатської області, які будь-якої миті можуть опинитися без даху над головою.

За рахунками тут платили справно, аж доки не почалася криза. Здорожчання валюти, відсутність роботи та не бажання банків подовжити кредитні  договори змушують людей виселятися. Як відстояти свою власність - далі у сюжеті Тетяни Штан.

86-річна Марія Егнатьо до останнього часу навіть не знала, що означають слова "кредит" та "аукціон". Доки кілька місяців тому, до неї не почали навідуватися покупці.

Марія Егнатьо, власниця будинку:

- Я й не знала, що сфотографована - кажуть ваша по нашому - ваша хижа продається. А хто продає хижу? Там у Мукачево намальована хижа - там Бенедиківська 48 ваша хижа.

На аукціон домівку Марії виставив банк за борги якогось Василя Брусьова. Хто цей чоловік - пенсіонерка не знає - з таким прізвищем у селі взагалі ніхто не проживає. Тому упевнена: продаж хати - афера, і вона не відбудеться.

Марія Егнатьо, власниця будинку:

- Коль я не маю нікого - мене вигнати з моєї хижі та я може й хліба не мала, як ця хата стоїла.

Кредитних історій у цьому селі вдосталь - позичали селяни  з різних причин - розраховуваються однаково - своїм житлом. 

Тетяна Штан, журналіст:

- На запитання де позичити гроші - у мешканців села Ракошино була одна відповідь  - у банку , адже одне з відділень знаходиться зовсім поруч із сільською радою, натомість тут чекають на покупців закладного майна у с Ракошино на аукціон виставлено 15 будинків

Свої борги на люди не виносять. Одні бояться лихої слави, інші - гніву банку. Про недолю боржників сусіди розказують пошепки через паркан. Іван Шилько взяв у кредит 10 тисяч доларів - два роки платив, а потім не зміг. Тепер це не його хата - її продали з аукціону за 70 тисяч гривень. Та сім’я не виселяється - нікуди.

Чи мав банк право продавати цю домівку? Закон каже - заставити всю площу чоловік міг тільки з дозволу опікунської ради.

Олександра Павленко, юрист:

- Банки просят выписывать людей, чтобы не иметь таких проблем. Если опекунский совет не был привлечен, я как юрист, считаю что есть основания признать эту сделку не действительной.

Та про юридичні тонкощі тут не знають. Село з 700-т-літньою історією має свій прапор, герб, прямі контакти із угорськими, польськими та румунськими етнічними товариствами, а усі спірні питання їдуть вирішувати до райцентру.

Дезидерій Когутич, голова Ракошинської сільради:

- Тут тоже проблем много ми потім з цими бумагами їдемо у Мукачево там у адміністрації, а от у питаннях кредитів зверталися - я звертався у банк коли почалась криза і список зник.

Але продаж будинків не зупинили. Ось цей іде з молотка за чужі борги. Лідія Басараб позичила у банку для своєї куми Тетяни  6 тисяч доларів. Тепер пише заяву у прокуратуру.

Лідія Басараб, власниця будинку:

- Її гроші вона взяла - я їй казала давним-давно і ти на мене не спирай, ти прекрасно знаєш що ти взяла.

Це не єдиний кредит, який Тетяна оформила на своїх родичів - через її борги у селі продають кілька хат, у тому числі і власну. Афериста, який  заставив у банку хату Марії Егнатьо добре знає Анатолій. Це його племінник. Вже більше року він не з’являється у селі.

Інтереси Марії Егнатьо у банку відстоює її онука Вікторія з чоловіком Олександром . Вони нещодавно були у фінустанові - виявилось аферист підробив папери на купілю-продаж. Аукціон не зупинили, адже подружжя прийшло лише зі словами, жодного документа не принесло. Та й банк не вимагав.

Олександра Павленко, юрист:

- Для того что бды банк начал активные действия необходимо что бы были выданы процессуальные документы. должны быть прошения суда про остановку конкурса.

Якщо подружжя не встигне оформити ці документи - повернути майно після реалізації з аукціону буде майже не можливо. Проте, Марія Егнатьо і досі не йме віри, що через якогось афериста у неї можуть відібрати будинок.

Із Закарпаття Тетяна Штан, Дмитро Поденко К1.

Господарям великої землі - нині також непереливки. Як хазяйнують у час фінансової нестабільності головні бізнесмени села - фермери, та якого врожаю чекати українцям у кризову осінь? Дивіться завтра у другій серії  - "Що не посієш - те й не пожнеш".