Село і криза. Що не посієш - те й не пожнеш

Сільським фінансам сьогодні не до романсів. Аби цьогоріч засіяти гектари, фермерам доводиться вкладати вдвічі більше коштів, ніж минулого року. "Один день" продовжує серіал "Село і криза". Сьогодні ми розкажемо, чим бізнесмени від землі засівають поля та як за дешеве зерно отримують добрий прибуток. Тонкощі українського фермерства вивчала Тетяна Штан.

Кризу на полях фермери відчули під час сільськогосподарських робіт. Насіння, міндобрива та засоби боротьби зі шкідниками подорожчали вдвічі, а ось чи зросте так у ціні врожай - тут ще не знають.

У минулому Василь Педченко - головний інженер радянського колгоспу. Скільки треба добрив, аби українська земля перетворилася на золото - він знає до міліграма. У рапсове поле він вклав більше 100 тисяч гривень, та тут врожаю не буде.

Василь Педченко, фермер:

- Вчора буквально виїхали обробляти від жучків, від усього, але мороз поставив великий хрест.

Ріпак - не єдина культура, яку вирощує Василь. 1200 га він ділить ще між пшеницею, буряками, соняшниками та ячменем - так менше ризиків. Але саме рапс збирають найпершим, і він дає гроші на обробку інших культур. Тепер поле переорють та засіють менш прибутковим зерном.

Василь Педченко, фермер:

- Це може бути або просо, або гречка, або ячмінь.

За 15 років він розжився новим трактором та комбайном. Вся інша техніка залишилася у спадок від колгоспу. Його мрія - німецька сільськогосподарська машина ціною у 2 млн доларів. Та таких коштів зерном не заробиш.

Василь Педченко, фермер:

- Ви уявляєте, скільки потрібно відмити зерна по сьогоднішнім цінам, щоб купити такий зерновий комбайн.

Та й кредити набагато менших розмірів фермерам сьогодні не дають. Аби мати вільні гроші, фермери економлять на міндобривах.
 
Василь Педченко, фермер:

- Від міндобрив багато хто відмовився тому, що ціна не відповідає тій віддачі, за якої внесено. Коли вкладаєш гроші, важко спрогнозувати, щоб вийти на собівартість хоча б.

Аби не віддавати зерно задарма, Василь знайшов для пшениці вдячних споживачів. Тепер поряд з фермерством він ще й займається тваринництвом. 360 свиней, вигодовані натуральними продуктами - це високий прибуток цілий рік.

Василь Педченко, фермер:

- Приїжджають багаті дядьки, які хочуть годоване не комбікормами, а хочуть натуральне, питають – “Чим годуєш?“ Зерно, борошно, кормовий буряк.

Хоча за прогнозами Василя, тваринництво рятуватиме фермерів від кризи лише до кінця року. Адже отримувати прибуток від зерна у такий спосіб здогадався не він один, а отже, пропозиція перевищить попит, і м’ясо здешевіє.

З Київщини Тетяна Штан, Дмитро Поденко, К1.