Чи відповідає дійсності маркування "без ГМО"?

Соя, кукурудза та ріпак - якщо їх компоненти входять до складу товару - велика ймовірність, що він - зі вмістом генетично модифікованих організмів. Але законодавства про обов'язкове маркування такої продукції немає. Серед виробників почалася мода - ставити на своїх товарах позначку "без ГМО" - і таким чином привертати увагу покупців. Наш кореспондент Веніамін Трубачов купив кілька пакетиків з таким надписом й відніс до лабораторії на експертизу. Результати розслідування - далі у сюжеті.

Веніамін Трубачов, журналіст:

- Щодня люди їдять такі продукти. Це майонез, сосиски та крабові палички - виробники провідні компанії на українському ринку. На пакунках усіх цих товарів написано "без генетично модифікованих організмів", зараз ми їдемо в лабораторію це перевірити.

Таку експертизу проводять в Укрметртестстандарті. Куплені продукти у заводській упаковці та з дійсним терміном реалізації - беруть на аналіз. На це піде п'ять днів.   

Володимир Семенович, начальник науково-дослідного центру випробування продукції Держспоживстандарту:

- На маркуванні на всіх цих продуктах зазначено, що вони без ГМО. Це значить, що виробник написавши такий надпис несе відповідальність, що дійсно дані продукти не містять генетично модифіковані продукти

Такі маркування як рекламу ставлять самі виробники, спочатку перевіривши свій продукт на вміст ГМО. Тим паче, що, як стверджують експерти, в Україні генетично модифіковані організми не внесені до реєстру, а відповідно - де юре їх узагалі використовувати не можна.  

Тетяна Тімочко, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги:

- Безконтрольне використання генетично модифікованих організмів в продуктах харчування, яке впродовж останніх кілька років значно посилилось, фактично призвело до того, що ринок України вже наполовину насичений продуктами харчування, які містять ГМО.

У світі близько 70-ти відсотків сої зі зміненими генами. А соєві компоненти найчастіше додають до деяких сортів м'ясних і кондитерських продуктів. Але виробники кивають на державу - саме вона має запровадити єдину систему маркування.     

Андрій Райкович, голова наглядової ради м'ясокомбінату:

- Соя сої - рознь, соя - не отрава, соя – високоякісний продукт, інша справа, що людей залякали, людей залякують проблемами певними, генетично модифікованими продуктами - це є дуже велика проблема, тут на захисті мають стояти державні органи 

Значки повинні бути визначеної форми, розміру та виду. І присвоювати продукту їх мають після лабораторних досліджень і сертифікації. Таку концепцію вже розробили. Але запровадити не можуть уже четвертий рік. За основу взяли європейські стандарти.

Сергій Черепков, заступник Голови Держспоживстандарту:

- Это не маркируется, если от 0,1 до 0,9% - это в Европе предусмотрено их директивами европейскими, после 0,9 уже необходима маркировка, что есть, присутствует гмо.

Обов'язкове державне маркування потрібне, щоб покупці могли робити свідомий вибір. У продуктах, які ми здавали на експертизу, генетично модифікованих організмів не знайшли. Але в подібних товарах виявляють інгредієнти, яких не мало би бути.

Руслан Голубець, начальник лабораторії молекулярно-генетичних досліджень ДП "Укрметртестстандарт":

- Харчова добавка може бути з основою сої, тобто це такі опорні точки, які можуть містити генетично модифіковані організми, але звернімося до того, що треба бути продвинутим споживачем, щоб все це розуміти.

У світі товари з генетично модифікованими організмами завжди коштують дешевше. А в Україні - так само, як і звичайні. Бо на смак, вид та запах від натуральних продуктів не відрізнити.

Веніамін Трубачов, Валентин Бєліч, Геннадій Анікеєнко, Вадим Свиридонов, К1.