Полювання на радіолиса під Києвом

У лісах Київщини завершилось полювання на лиса. Причому жодна тварина не постраждала. Адже на стежку війни вийшли учасники змагань зі спортивного радіопеленгування. До столиці України з'їхалися мисливці з 15-и країн. Серед них команди з Угорщини, Чехії, Нідерландів та навіть Сполучених Штатів. Як не намагалися іноземці - марно. У рідних лісах найбільшу кількість нагород здобули українські спортсмени. Як полювати на радіо-лиса - дізнавався Дмитро Євчин.

Йти на лиса з голими рукам - суворо заборонено. Тому перед стартом на кожного чекають дві процедури. Потрібно отримати мапу місцевості та пройти комп'ютерну перевірку. Чіп, прилаштований до пальця, має бути порожнім, без жодної інформації. Це потім на флеш-картку запишуться усі трофеї мисливця. Інший обов'язковий атрибут - приймач. Без нього на старт - не потикайся.

Олег Голубничий начальник траси:

- Настраиваете частоту, ловите сигнал передатчика. И определяете самое сильное излучение и в ту сторону попросту нужно бежать. Куда громче покажет туда и нужно бежать. Чем ближе мы ближе подбегаем к передатчику, тем усиливается сигнал, тем громче.

Металева кнопка шукає необхідну частоту, чорна регулює гучність сигналу, а біла - обмежує його силу при наближенні до лиса.

Дмитро Євчин, журналіст:

- Полювання на лиса - іще одна спроба дорослих погратися у війну. Радіопеленгація показує, як діє воєнна контррозвідка. Її ціль спочатку упіймати, а потім обеззброїти розвідку ворога.

Поруч із лисом завжди оператор. На одну хвилину він умикає сигнал. За цей час спортсмени мають запеленгувати його та визначити, де лис захований. Потім прокласти оптимальний маршрут. Хвостатого убивають просто. Підібігають та встромляють чіп. На флеш-картку записується інформація, про те, що мисливець уполював звіра. На перший погляд, усе просто, на ділі - НІ.

На спеці лісом ганяють близько двох годин. За цей час спортсмени пробігають марафонські дистанції. Утім, - це саме те, за чим і приходять на полювання.

Микола Великанов, старший тренер збірної України з радіоспорту:

- Диван - это не спорт - болезнь. А мне 58, а я еще на девочек посматриваю. Вы знаете интересно. У нас ветераны, которые вот бегают. У них вес был по сто килограмм, сей час по 70 стали.

Україна - лідер у спортивній радіопеленгації. Головні конкуренти - країни колишнього соц табору - Росія, Угорщина, Чехія. Своєю чергою у Західній Європі полювати радіолиса тільки вчаться.

Дік Фейлстра, радіоспортсмен збірної Нідерландів:

- Ми щороку приїжджаємо до України, тому що тільки тут можна добряче позмагатись. У нас в Голландії - полювання на лиса не настільки популярне, однак сподіваюсь у майбутньому становище покращиться. От подивіться - уся молодь тут цілеспрямована і вмотивована. Це ж супер-супер.

Є ті, котрі заради розваги долають тисячі кілометрів. Наприклад Вадим Афонькін у США мешкає вже 15 років, однак регулярно 5-6 разів приїжджає до Росії чи України на змагання.

Вадим Афонькін, радіоспортсмен збірної США:

- В Америке у нас этот спорт не популярне, там не развит особо. Я в этом году провожу чемпионат Америки будет в Бостоне, в начале июля. Пытаюсь тоже учить детей американских, пытаюсь им это привить, развить.

Українцям нічого прищЕплювати не потрібно. Лише торік з чемпіонату світу вітчизняні спортсмени привезли 12 золотих медалей.

Дмитро Євчин, Сергій Єрьоменко, К1.