Золоті руки. Піду в сантехніки
Літо - час абітурієнтів. Майже півмільйона випускників обиратимуть професію. Традиційно найвищий конкурс на економічний та юридичний факультети...
А країні тим часом бракує робочих рук. Найбільш потрібні водії, трактористи, закрійники, кухарі та будівельники. Таких професій навчають у профтехучилищах, і вони вважаються непрестижними...
Але ж знань за плечима не носити. А якщо вдосконалювати своє вміння, можна дуже непогано заробити. К1 розпочинає серіал "Золоті руки".
Сьогодні ми розкажемо про одну з найбрудніших професій, яка, втім, дозволяє заробити і на квартиру, і на машину. Як навчаються, працюють і скільки заробляють сантехніки - знає Маркіян Перетятко.
Де ви ще таке побачите - пісуари та унітази безпосередньо в навчальному приміщенні. Тут освоюють свій фах сантехніки, або, як цю професію називають тепер, монтажники внутрішніх сантехнічних систем.
В училищі - у всіх канікули й відпустки. Навіть у завідувача цієї майстерні. Тож на чому вчаться юні сантехніки - показує директорка вищого техучилища.
Тетяна П'ятничук, директор вищого профучилища № 26:
- Тут у нас і різання металу, і пиляння металу, гнути труби і так далі. Тут у нас обладнання для під'єднання різних сантехнічних виробів в квартирах, будинках. Це все тут діюче. Тобто, якщо дитина-учень змонтувала виріб - тут же можна перевірити, пустивши воду, чи є десь протікання чи немає.
Керівник училища побивається - змушена боротися з ненайкращим іміджем професії, що сформувався ще в радянський час.
Тетяна П'ятничук, директор вищого профучилища № 26:
- Чомусь у нас дурнувате визначення - "непрестижна професія". Який ідіот видумав це - я не знаю. Люди працюють, забезпечують сім'ю, можуть купляти квартири: у мене в домі, на третьому поверсі, живе чоловік сантехнік і два сини сантехніки. В цього квартира, в того квартира. Чоловіку діватися нікуди в трьохкімнатній квартирі, бо сини порозходилися. Що значить - "непрестижна професія"?
Наскільки престижний цей джип, вирішувати вам. Але його власник - сантехнік, котрий назбирав на такий автомобіль за чотири роки роботи.
Сергій Полєтікін закінчив профтехучилище за спеціальністю електрозварювальник. Влаштувався на роботу в ЖЕК, де опанував і фах сантехніка. 94-го, замінивши труби в одному з ресторанів, одержав 200 доларів. Такий заробіток наштовхнув чоловіка на думку почати працювати на себе. З 2004-го Сергій набирає помічників. Перша велика робота - монтаж систем опалення, водопостачання та каналізації в поліклініці. Тоді бригада Полєтікіна за 12 днів заробила 40 тисяч гривень.
Відтоді Сергій здебільшого контролює, що роблять його підопічні. Їхня зарплата коливається від півтораста до трьохсот гривень на день. Сьогодні за це треба зробити близько двохсот таких спайок. У цьому будинку бригада Сергія проклала півтора кілометра труб. Керівник більше дбав про спілкування із замовником і розрахунки.
Сергій Полєтікін, сантехнік:
- Мне дали проект дома и сказали: "Нам нужно тепло в доме". Я рассчитывал, сколько нужно труб, фитингов, радиаторы какие, куда провести.
Втім, і сам Сергій не цурається найбруднішої роботи.
Сергій Полєтікін, сантехнік:
- Мне моя работа нравится. Да. Иногда я копаюсь в таких канализационных ямах, что просто ужас - но за это я беру хорошие деньги.
Залишитися без роботи чоловік не боїться. Каже, сантехніки будуть потрібні людям завжди.
Маркіян Перетятко, Володимир Самченко, К1.
Головне - щоб костюмчик сидів. Ще одна потрібна професія - закрійник. У кого вдягаються генерали та політики? Та ким можна стати, закінчивши ПТУ за спеціальністю кравець - дивіться завтра у другій частині серіалу "Золоті руки".