49-та паралель. Харківщина

К1 продовжує серіал "49-та паралель". Щодня ви маєте нагоду побачити Україну очима учасників експедиції. Наші журналісти разом з ними практично пройшли вже і Харківську область. Відзначились купанням на перетині річки Оскіл та Сіверський Донець, місили на позашляховиках багнюку і продиралися крізь хащі. Але ранок видався важкий, бо першого дня всі позасинали далеко за північ.

Спланувати маршрут і визначити місця зупинок на шляху цього дня - головне ранкове завдання. Джипери 15 хвилин радяться і вирішують до заходу сонця проїхати Харківську область. На карті це ніби недалеко, але на бездоріжжі особливо не розженешся.

Потім беруться до ремонту машин. Перевіряють заряд додаткового акумулятора, від якого працює вся електросистема авто. Та головна проблема - під час руху полем закипає радіатор. Він забивається насінням соняшників і квітковим пилком. Тож хлопці промивають радіатор ось так - водою з пляшки.

Олег Манзій, учасник експедиції "49-та паралель":

- Щоденні операції обов'язкові, перевірка всіх масел, перевірка фільтрів і всіх основних агрегатів, тому що по дорозі ми захоплюємо метеликів, бджіл, пилюку, усе що можливо, як правило, фільтри не прочищаються, а замінюються на нові, і масла ми постійно не міняємо, тому що це є безпека руху.

Якщо вчора їхали переважно полем, і можна було на деяких відрізках набрати 80 кілометрів на годину, то зараз навколо - одні зарості, й швидкість удвічі менша.

Ось це ліси Харківщини. Звідси до найближчого населеного пункту хвилин 30 їзди, та й по одній дорозі, що вже заросла травою. Тож ми на цьому джипі вирушаємо на розвідку. І прокладатимемо власний маршрут.

Олег Алєксєєв сідає за кермо перший, хоче визначити, як звідси краще виїхати, щоб далі рухатися лише по 49-й паралелі. Спочатку їдемо через нерівне поле - тут бур'ян по пояс. Далі заїжджаємо у хащі, куди веде одна стежина. Тут починається болото, де колеса наполовину пірнають у багно.

Олег Алєксєєв, учасник експедиції "49-та паралель":

- Большую часть пути приходится ползти на защите буквально, это очень сложно, болото - это ежедневные трудности, буквально приходится проталкивать себе дорогу между коряг и грязи - вы видите сами.

Дорогу можна розвідати лише поблизу табору, що буде далі - навіть самі джипери не знають. За день подолали тільки 150 кілометрів, так і не встигли виїхати з Харківської області. Тож уже за мінімальної видимості поставили наметовий табір неподалік села Смирнівка.

З Харківщини, Веніамін Трубачов, Дмитро Євчин, Максим Чеблін, К1.

Наші герої подолали вже майже половину шляху. Все, що тільки може бути на бездоріжжі, вони відчули на власній шкурі. Стали в пригоді й лебідки, і захищене дно машин, і карти генштабу. Наші герої і далі рухаються на захід України по найдовшій паралелі - 49-й.

Країна, якої не побачиш у туристичних брошурах, але від цього не менш унікальна. Дивіться завтра історію про черговий етап карколомного трофі. Учасники пробігу дісталися Дніпра, попереду - переправа. Який спосіб вони оберуть?

Усе це - в серіалі "49-та паралель".