Марсель - чарівність французького півдня

За легендою, Марсель був заснований, коли дочка Лігурійського царя Гіптіда прийняла рішення вийти заміж за грецького моряка Протіса. Землі, які тоді називалися Масилія, стали весільним подарунком царя молодятам.

Комуна Valensole, магазин Lavandes Angelvin

Лавандові поля - візитна картка Провансу. Походження лаванди пов'язано з красивою легендою. Вона свідчить, що коли Бог виганяв Адама і Єву з раю, він подарував їм дві трави, щоб полегшити тягар земного життя. Це були розмарин і лаванда. "Розмарин для підтримки духу, лаванда для душевної втіхи".

Місто Saint Remy-de-Provence, виноробня Chateau Romanin

Рожеве вино, яке зараз модно іменувати на французький манер "розе", після довгих років забуття, набирає все більшої популярності в світі. Треба відзначити, що такі часи в історії вже бували. Наприклад, рожеве вино дуже любив перший з "проклятих королів" Філіп Красивий. За часів короля-сонце Людовика XIV воно теж було популярне. А у 70-х роках минулого сторіччя бум на рожеві вина охопив Штати. Тут його називають "блаш" (від слова "blush" - рум'янець). Потім були роки забуття, однак, зараз розе знову входить у моду. Найвідомішими і найякіснішими вважаються французькі рожеві вина. А найпопулярнішим вином Провансу є зовсім не "бордове бордо", як вважає співачка Йолка, а саме розе.

Щоправда зараз доля рожевих вин під загрозою - в Євросоюзі хочуть дозволити на законодавчому рівні виготовляти рожеве вино шляхом змішування червоного та білого, що абсолютно неприйнятно для якісного вина. Як само роблять якісне рожеве вино розповість наша ведуча Маша, яка дізналася про це від прованських виноробів.

Марсель, 108 Quai du Por Магазин La Maison du Pastis

У 20-х роках минулого сторіччя в кав’ярнях Марселя часто можна було зустріти жвавого юнака, який намагався продати відвідувачам вино. Юнака звали Поль Рікар, і торгівля вином йшла не дуже жваво. Проте, під час своїх рейдів він звернув увагу на те, що серед постійних відвідувачів барів було прийнято випити чарочку-другу гіркої настоянки на основі анісу. Він вирішив її вдосконалити, додавши до неї різні трави. Щовечора Рікар змішував настоянки прованських трав в різних пропорціях, поки не залишився, нарешті, задоволений результатом. У 1932 році він представив напій широкій публіці, а ще через рік жодна вечірка в місті не обходилася без Ricard, Pastis de Marseille.

Основою напою з красивою назвою пастис є звичайнісінька анісова горілка. У пастис існує безліч побратимів, як у Франції (перно, рікар, марі бріззарр), так і в світі. Грецький узо, італійська самбука, турецька ракі - все це різновиди анісових настоянок.

Місто Saint Remy-de-Provence, Pellissier, 2, магазин Les Comptoirs des Alpilles

У перекладі з французької "Прованс" означає провінція, тому прованський стиль називають також французьким кантрі. Для прованського стилю характерні бліднуваті, неначе вигорілі на сонці пастельні відтінки. Пов'язано це з тим, що в Провансі дуже сонячно. Сонце так глибоко проникає в помешкання, що знебарвлює не тільки зовнішні поверхні будинків – стіни, віконниці, дахи, але і предмети внутрішнього оздоблення - фіранки, шпалери, меблі. Палітра прованського стилю - це тьмяні, вигорілі відтінки лавандового, оливкового, жовтого, молочно-білого кольорів. Прованський стиль, напевно, сподобався б Фібі з "Друзів", адже один з його базових принципів говорить, що у речей обов'язково повинна бути історія. Якщо у вас є речі в прованському стилі, а ви не знаєте їхньої історії, то хоча б придумайте її:)

Марсель, вулиця Recolettes, 4, Maison Empereur

Ножі Opinel зобов'язані своєю появою французькому ковалю Жозефу Опінелю. На прохання друзів він виготовив кілька складних ножів, які настільки сподобалися замовникам, що Опінеля буквально завалили замовленнями. З часом майстер вирішив відмовитися від виробництва сокир та інших сільськогосподарських інструментів і повністю перейшов на ножі. У 1909 році Жозеф Опінель зареєструвався як ножовщик і в якості товарного знака обрав "короновану руку" - у вигляді складених пальців священика під час благословення з короною над ними. Міцні, практичні та дуже прості ножі Opinel здобули загальну любов, а з часом були удостоєні звання "Національних ножів" Франції. Ножі виготовляються з двох видів сталі - нержавіючої та карбонової. Нержавійка дозволяє ножам надовго зберігати товарний вигляд, а ножі з карбону славляться відмінним клинком. Крім того, всі ножі мають оригінальний фіксатор клинка. Простота у використанні, безпека, якість, надійність і дуже доступна ціна роблять ножі Opinel одними з найпопулярніших в світі.

Місто Saint Remy-de-Provence, лікарня St. Paul de Mausolee

За арт-терапією наша ведуча Маша вирушила до психіатричної лікарні St. Paul de Mausolee, знаменитої тим, що тут колись лікувався великий живописець і не менш великий безумець Вінсент Ван Гог. На прохання брата Ван Гога, художнику було дозволено в періоди поліпшення його стану писати картини. За цей час Ван Гог написав цілий ряд картин, у тому числі й одну зі своїх найвідоміших - картину "Зоряна ніч". Якщо ви захочете побачити оригінал цієї картини зараз, то вам доведеться поїхати до Нью-Йорку. Саме там, в Музеї сучасного мистецтва, знаходиться ця картина.

До речі, Ван Гог - ще й найпопулярніший живописець серед... злодіїв. Торік був опублікований список 10 найгучніших крадіжок геніальних художніх творів. Найціннішими в цьому списку є 2 картини Ван Гога - "Вид моря в Шевінгені" і "Церква в Ньюнені", кожну з яких експерти оцінюють в $30 млн. Обидві картини були викрадені в 2002 році з Музею Вінсента Ван Гога в Амстердамі, і знайти їх досі не вдалося.

Марсель, 12 Quai du Port, ресторан Le Miramar

Головна гастрономічна розвага в Марселі - це суп буябес. За своєю суттю буябес - звичайнісінька юшка, яку колись марсельці готували з нерозпроданого за день улову. Проте, з часом буябес став національною прованською стравою і ресторатори просто не могли не створити безліч його дорогих різновидів. В ресторані Le Miramar не просто майстерно готують буябес, тут ще й строго регламентували стандарти його приготування. Le Miramar ініціював створення статуту, в якому чітко прописані всі інгредієнти справжнього буябесу, а раз на місяць кожен бажаючий може взяти майстер-клас з приготування цієї страви у шеф-кухаря ресторану.

Подають буябес завжди дуже гарячим з крутонами з білого хліба та густим часниковим соусом під назвою руй. Ви з'їсте ложку супу і закусите його крутоном, змащеним соусом. Коли ви замовляєте буябес, майте на увазі, що ця страва замінює повноцінний обід, після нього вже не потрібно ні салату, ні гарячого.

Марсель - місто з красивою архітектурою, неповторним колоритом, пронизаний чарівною атмосферою півдня. Водночас це - портове місто, де живе багато емігрантів, що створило йому репутацію кримінального і небезпечного міста. Однак, якщо дотримуватися елементарних правил безпеки, Марсель не більш небезпечний, ніж будь-яке інше європейський місто. У 2013 році він навіть був оголошений культурною столицею Європи. Тому сміливо вирушайте до Марселя за враженнями і покупками.