Найбільш вражаючі моменти в історії Олімпійських ігор

"О спорт! Ти - благородство! Ти осіняєш лаврами лише того,
хто боровся за перемогу чесно, відкрито, безкорисливо"
Пьєр де Кубертен, "Ода спорту"

У Ріо-де-Жанейро тривають XXXI Літні Олімпійські ігри. Спортсмени змагаються, хто з них швидше бігає, вище стрибає і краще крутить сальто, а ми згадуємо моменти в історії Олімпійських ігор, які вражають до глибини душі. Адже спорт - це не лише рекорди та досягнення, головна цінність спорту в тому, що він допомагає відкрити кращі людські якості. У нашій сьогоднішній добірці - приклади справжньої олімпійської мужності, стійкості, шляхетності та взаємодопомоги.

На олімпійських іграх у Сент-Луїсі в 1904 році американський гімнаст Джордж Ейсер виграв три золоті, дві срібні та одну бронзову медалі. Для будь-якого спортсмена таке досягнення було б видатним, але для Ейсер воно стало справжнім подвигом - у нього не було однієї ноги, і він виступав на дерев'яному протезі.

На Олімпіаді 1928 року в Амстердамі австралійський весляр Боббі Пірс під час запливу побачив, що йому перегородили дорогу качка з каченятами. Як справжній джентльмен, Боббі зупинився, щоб дати їм можливість перебратися на інший берег. Незважаючи на те, що ця подія затримала австралійця і дала можливість суперникам обійти його, він усе одно прийшов до фінішу першим.

За задумом Адольфа Гітлера Берлінська олімпіада 1936 року мала довести всьому світові перевагу арійської раси над суперниками. Німецький легкоатлет Луц Лонг був головним фаворитом у змаганнях зі стрибків у довжину, але він зайняв друге місце, поступившись темношкірому американцеві Джессі Оуенсу. Лонг першим підійшов до Оуенса привітати з перемогою, і вони разом пішли з арени, обійнявшись. Цей вчинок розлютив фюрера, і він покинув стадіон. А Лонг того дня отримав друга, з яким його пов'язували теплі стосунки впродовж багатьох років. "Можна переплавити на золото всі мої кубки та медалі, - писав пізніше Оуенс, - але і цього буде замало, щоб переважити мою дружбу з Луцем Лонгом".

У 1960 році в Римі олімпійським чемпіоном з марафону несподівано став нікому невідомий ефіопський спортсмен Абебі Бікіла. А найбільш вражаючим було те, що всю дистанцію (45 кілометрів!) він пробіг босоніж. Коли його запитали, чому він був без взуття, він відповів: "Я хотів, щоб у всьому світі дізналися, що моя країна, Ефіопія, завжди перемагала завдяки рішучості та героїзму". А через чотири роки Бікіла виграв свою другу олімпіаду, щоправда, цього разу вже в кросівках.

Якби існував титул "найбільш безкорисливого спортсмена" він, безсумнівно, дістався б італійському бобслеїсту Еудженіо Монті. У 1964 році в Інсбруку під час змагань двійок у його суперників зламався боб, і він віддав їм потрібну деталь від своїх саней. Завдяки допомозі Монті, його суперники виграли золото. Коли через декілька днів схожа ситуація сталася під час змагання четвірок, благородний італієць сам полагодив зламаний боб своїх суперників-канадців, і ті також прийшли першими.

Найбільш пронизливий момент Олімпіади в Мехіко у 1968 році відбувся під час церемонії нагородження переможців з забігу на 200 метрів. Олімпійський чемпіон Томмі Сміт і бронзовий призер Джон Карлос опустили голови та підняли догори стиснуті кулаки в чорних рукавицях на знак протесту проти расизму в США. Наступного дня обох спортсменів виключили з команди, але вони стали національними героями, а фотографія їхнього нагородження увійшла в історію як символ боротьби за права людини.

Приклад справжньої олімпійської мужності та благородства продемонстрував канадський яхтсмен Лоуренс Лем'є. У 1988 на іграх в Сеулі він був учасником запливу на 450 км і одним з найбільш вірогідних претендентів на перемогу. Під час перегонів Лем'є побачив, що сильний вітер перевернув яхту сінгапурських спортсменів, і вони всі опинилися у крижаній воді. Розуміючи, що кожна хвилина зволікання може стати фатальною, канадець зійшов з дистанції, щоб допомогти потерпілим. Цей вчинок коштував йому перемоги, але назавжди вписав його ім'я в історію спорту.

На Олімпійських іграх 1992 року в Барселоні під час півфінального забігу на 400 метрів британський легкоатлет Дерек Ентоні Редмонд порвав зв'язки на нозі та впав. Кульгаючи і відчуваючи нестерпний біль, він піднявся і продовжив бігти. Побачивши це, батько спортсмена зірвався з місця і підбіг до сина, щоб допомогти йому дійти до фінішу. Це зворушило глядачів до сліз, і вони стоячи аплодували Дереку та його батькові. Пізніше на основі цього запису змонтували мотиваційний ролик, який став дуже популярний серед інтернет-користувачів.

Оскар Пісторіус народився з невиліковним дефектом ніг, тому, у віці 11 місяців, йому видалили обидві ноги до коліна. Незважаючи на це, Оскар почав займатися спортом, а у 2004 році взяв участь у Паралімпійських іграх в Афінах, де переміг в забігу на 200 метрів. Але на цьому легкоатлет не зупинився і через кілька років почав брати участь у змаганнях звичайних спортсменів. На Олімпіаді в Лондоні у 2012 році він взяв участь в забігу на 400 метрів і в командній естафеті. На знак поваги до мужності та стійкості, Оскару довірили нести прапор ПАР на церемонії закриття Олімпійських ігор.

Сохранить