Гастрономічний збірник. 8 блискучих книг про їжу, кухарів і кулінарію

Зізнаймося чесно, їжа - одна з найприємніших складових нашого життя. Недарма, кулінарні телепередачі та сайти з рецептами користуються шаленою популярністю. Але кулінарія - це не лише точна наука, де все зважено, вивірено та розраховано. Це ще й історії, традиції, подорожі, пригоди, зустрічі з цікавими людьми і навіть любов. Для тих, хто любить кулінарію і все, що з нею пов'язано, - наша сьогоднішня добірка.

Андрій Макаревич "Чоловіча кулінарія"

Андрій Макаревич ділиться з нами улюбленими рецептами, а заразом і своїми спогадами та цікавими історіями, пов'язаними з цими рецептами. Як завжди, Макаревич не просто дає можливість дізнатися щось нове, він дарує нам атмосферу та відчуття.

"Знаєте, як грають на скрипці? Водять смичком по струнах. Дивлячись в ноти. Тільки один - Паганіні, а другий - Пупкін. А ноти одні й ті ж самі! Кулінарні рецепти - це ноти"

Джеймі Олівер "Моя Тоскана"

У цій книзі відомий кухар і ресторатор Джеймі Олівер описує свою гастрономічну подорож Італією. Кулінарні традиції, продукти, місцеві страви, і, звичайно ж, темпераментні італійці, які розуміються на хорошій кухні.

"Італія утворилася, спасибі Гарібальді, всього лише 150 років тому з 27 держав. Цим і пояснюється така різниця в мові, стилі життя та смаках італійців. Вони, коли замішують тісто, навіть борошно просіюють по-різному. Не кажучи вже про різну манеру класти в тісто яйця та воду. Навіть у цих дрібницях італійці - різні"

Савелій Лібкін "Одеське застілля від Привозу до Дерибасівської"

Відомий український ресторатор Савелій Лібкін пропонує читачам здійснити гастрономічну прогулянку вулицями Одеси, знайомлячи з мешканцями цього міста та його кулінарними традиціями.

"Цимес одеської кухні криється в тому, що одесити дуже люблять поїсти, а хто любить поїсти, той, як правило, і добре готує. Ну і психологічний фактор: ми всі любимо те, чим нас годували в дитинстві"

Пітер Мейл "Французькі уроки. Подорож з ножем, виделкою та штопором"

Протягом року Пітер Мейл подорожував Францією, вивчаючи французьку кухню та французів, їхні характери і спосіб життя. Цю мандрівку він описав у книзі, читати яку - одне задоволення, окрім того, її можна використовувати в якості кулінарного путівника країною.

"Ми їли спечений на грилі порей, загорнутий в тонку скибочку байонської шинки, ідеально засмажене курча з хрусткою скоринкою кольору старого золота, а під кінець замовили велику тарілку сирів - остання радість перед прийдешніми пісними днями"

Петро Вайль, Олександр Геніс "Російська кухня у вигнанні"

Автори книги - журналіст Петро Вайль та письменник Олександр Геніс - російські емігранти, які переїхали до Штатів у 70-ті роки. У співавторстві вони написали книгу кулінарних нарисів, у якій безліч цікавих історій чергуються з рецептами і особистими роздумами авторів. Написано з гумором, і читається дуже легко.

"Обід, приготований приятелем, скаже про нього більше, ніж його лікар, адвокат і психоаналітик разом узяті. Їжа розкриває про людину найпотаємніше. Вона може читати в оригіналі Горація, але ви бачите, як вона намазує ікру на чорний хліб, - і все ретельно приховане плебейське коріння рветься назовні"

Вільям Похльобкін "Таємниці хорошої кухні"

Вільям Похльобкін - історик і найбільший знавець кулінарії, експерт зі світовим ім'ям, який отримав прізвисько "кулінарний Менделєєв". У книзі "Таємниці хорошої кухні" він розповідає читачам про культуру їжі та важливі принципи її приготування, абсолютно змінюючи наше звичне ставлення до цих, здавалося б, повсякденних речей.

"Лише у міцній, постійній сім'ї їдять суп регулярно. Відсутність супу в домі - одна з перших ознак сімейного неблагополуччя"

Софі Кінсела "Богиня на кухні"

В результаті непорозуміння, життя процвітаючого юриста Саманти перевертається з ніг на голову, вона стає економкою у заможній родині. Ось тільки є одна проблема - про приготуванні їжі та інші домашні справи дівчина має найвіддаленіше уявлення.

"Ніколи раніше я не бігала за чоловіками. З іншого боку, курчат я раніше також не смажила. Якщо вже з цим впоралася, то і з чоловіком якось впораюся"

Метью Форт "Сицилія. Солодкий мед, гіркі лимони"

Англійський журналіст Метью приїжджає до Сицилії, де колись відпочивав з другом. У нього в планах - об'їздити весь острів на мопеді та спробувати всю сицилійську їжу.

"Я уявляю Сицилію у вигляді одного з її божественних тістечок, яке називається міллефолье (листкове). У ньому дюжина або десятки шарів: історичний, культурний, міський, сільський, політичний, злочинний та соціальний... Можна подумати, що кожен з них існує і функціонує незалежно від інших, проте, насправді вони пов'язані найтоншими, ледве помітними нитками, загальними інтересами, спільними цінностями та історією. Між цими шарами існують м'які прошарки, такі ж м'які та ніжні, як крем, солодкі від меду і злегка приправлені гіркуватим лимоном. Піднесіть до рота це багатошарове тістечко і відкусіть шматочок - шари тіста й начинок змішуються, і ви відчуваєте дивовижне, п'янке поєднання солодкого та легкого гіркуватого смаку"

Сохранить