8 традиційних різдвяних страв з різних країн світу

Різдво - головне християнське свято, і, звичайно ж, у християн всього світу прийнято готувати святкові різдвяні страви. У нашій сьогоднішній добірці ми розповімо, які саме частування традиційно готують на Різдво в різних країнах світу.

1. Україна. Кутя

У православних християн кутя вважається одним із символів Різдва. З грецької це слово перекладається як "варена пшениця", а історія виникнення куті бере початок зі стародавніх язичницьких культів. Всі інгредієнти, які входять до складу куті, мають символічне значення. Зерно символізує родючість, мак і горіхи - достаток, мед - солодкість та задоволення. З куті починається Різдвяна вечеря у Святвечір. Кутю обов'язково повинні скуштувати всі члени сім'ї, також нею пригощають домашніх тварин, щоб вони не хворіли. Трохи куті залишають в пам'ять про померлих предків. Також прийнято носити кутю старшим родичам, які живуть окремо, або хрещеним.

2. Америка. Гарбузовий пиріг

Гарбузовий пиріг - це традиційний десерт американської кухні, який прийнято готувати на свята, які припадають на кінець осені та початок зими: Хеллоуїн, День подяки, Різдво.

Історія гарбузових пирогів починається з часів колонізації Америки. Для європейських поселенців гарбуз був абсолютно новим продуктом, який вони дуже скоро оцінили. Європейці не лише перейняли рецепти страв у корінного населення Америки, а й вигадали свої. З гарбуза вирізали м'якоть, змішували її з медом і спеціями, знову клали до гарбуза та запікали в попелі, а пізніше стали використовувати таку суміш як начинку для пирога.

3. Німеччина. Штоллен

Штоллен - традиційна різдвяна випічка в Німеччині з дуже давньою історією. Вперше його стали випікати в монастирських пекарнях ще в 14 сторіччі, а своєю формою і білим кольором штоллен символізує немовлятко Ісуса в білосніжних пелюшках. Випікають його заздалегідь, іноді за цілий місяць до Різдва та зберігають у прохолодному місці. Існує безліч різновидів штоллену, але найпопулярнішим вважається штоллен, начинений родзинками та цукатами.

4. Великобританія. Пудинг

Найперші пудинги британці готували із залишків вчорашньої їжі, яку збивали з яйцями та запікали в печі. З роками рецепт пудингу зазнав значних змін, його стали готувати з борошна та жиру з додаванням фруктів, спецій і цукру, й він перетворився на традиційний різдвяний десерт. Агата Крісті в одному зі своїх романів розповідає про традиції приготування пудингу: "Справжній різдвяний пудинг готується за кілька тижнів до свята і лежить на холоді. Пам'ятаю, коли я була дитиною, і ми ходили до церкви щонеділі, то завжди чекали певної молитви, яка була сигналом для того, щоб розпочати приготування пудингів. У неділю виголошувалася молитва, і не пізніше наступного тижня моя мати обов'язково готувала різдвяний пудинг. Всі, хто жив у домі, повинні були прийти до кухні та загадати бажання, розмішуючи пудинг".

5. Австрія. Ішльські тортики

Ішльські тортики вигадав відомий німецький кондитер Ріхард Курт в 50-ті роки минулого сторіччя. Курт жив у австрійському місті Бад-Ішль, звідси і назва десерту. Тістечко виглядає, як два коржі з пісочного тіста, з'єднані шоколадним кремом і вкриті глазур'ю. Страва стала неймовірно популярною в Австрії, особливо на Різдво, а в 1958 році Ріхард Курт отримав за неї золоту медаль Всесвітньої виставки в Брюсселі. Цей рецепт є обов’язковим у всіх австрійських кулінарних книгах, а композитор Ойген Бріксель присвятив тортикам один зі своїх вальсів.

6. Італія. Паннетоне

Існує ціла легенда виникнення міланського різдвяного пирога паннетоне. Жив собі в Мілані у XV сторіччі герцог Людовіко Моро. І якось під час одного з розкішних прийомів у його палаці в кондитера підгорів торт. Ситуацію потрібно було терміново рятувати, не залишати ж гостей без десерту, і нещасному кондитерові не залишалося нічого іншого, як подати до столу солодкий хліб, який приготував його помічник Тоні для прислуги. Завдяки родзинкам та цукатам хліб виявився пишним і ароматним, гості були від нього в захваті, а герцог захотів дізнатися, як називається пиріг. Розгублений кондитер пробурмотів, що у нього немає назви, це просто "pan de Toni" ("хліб від Тоні"). З часом рецепт пирога було вдосконалено і він став традиційною різдвяною стравою.

7. Норвегія. Смултрінг і хьортебаккелі

Під час різдвяних свят у Норвегії прийнято їсти смажені в олії пончики. Ними ласують просто на вулиці одразу після приготування: "Товстий важкий пончик, смажений у смальці, краще їсти гарячим, поки жир все ще капає з нього!". Смултрінги - це звичайні пончики без начинки та глазурі, але, як правило, з додаванням кардамону, а хьортебаккелі - також пончики, але не суцільної круглої форми, а зі з'єднаними кінцями з порожниною всередині. Нерідко в них додають трохи бренді.

8. Франція. Різдвяне поліно

У давні часи символом Різдва в Західній Європі була зовсім не ялинка, а саме звичайнісіньке поліно. Напередодні Різдва голова сім'ї заносив до хати поліно, над ним читали молитву, посипали зерном, поливали медом і маслом, а потім спалювали в печі. Це був своєрідний різдвяний ритуал. В пам'ять про нього французькі господині й досі випікають бісквітний рулет, який нагадує те саме "Різдвяне поліно".