Екологія регіонів. Закарпаття

Ми продовжуємо вивчати екологічні проблеми регіонів, на черзі - остання розповідь. Вчора ми розповідали про Сумщину та сміттєзвалище, розташоване надто близько від міста. Нині розповідь - про біду великої води. Щороку закарпатські села потерпають від повеней. Річки виходять з берегів принаймі двічі на рік - навесні, коли в горах тануть сніги, та восени - коли річище переповнюють дощові води. Що може зупинити паводки на Закарпатті - дізнавалася Тетяна Штан.

Шукати причини паводків у лісі - марна справа. У лісника Василя Фенича кожна гілка на рахунку - в Карпатах вирубують всього 40 відсотків від дозволеної норми - та самі дерева гірські води не зупинять.

Василь Фенич, директор Карпатської лісової науково-дослідної станції:

- Ліс виконує до певної межі функції. а потім втрачає. Ґрунтові умови не могли виконувати водо-регулюючу функцію. Ґрунти получился як губка, вона була переповнена.

Єдине, чим лісники нині можуть завадити паводкам, - скоротити суцільну вирубку та замінити її вибірковою чи поступовою.

Василь Фенич, директор Карпатської лісової науково-дослідної станції:

- Зараз ідуть суцільні вирубки, виключити неможливо, вони будуть мати місце. Дерева хворіють
зараз іде зменшення до 3 гектарів. В минулому був дозвіл до 10 га

Голова села Нижній Бистрій вже давно не бачив у гірських лісах великої техніки - рубають по-мінімуму - а паводки тут трапляються щороку.

Степан Бривак, голова села Нижній Бистрий:

- Потічок називають Звіром. Він так зразу набирається води, ви ж бачите, яка вона скоросна - кожного року - на цій річці бувають паводки.

Через цей потічок уже відселили родини з більш як двадцяти будинків.

Тетяна Штан, журналіст:

- Цей потічок місцеві прозвали звіром. Адже за кілька годин після дощу він перетворюється на велику річку.

Через цей потічок уже відселили родини з більш як двадцяти будинків. Укріплення із дерев'яних колод та насаджень верби зробили за рахунок швейцарсько-українського проекту Форза. Це допомога з-за кордону, про яку Україна просила після паводків 2001 року.

Степан Бривак, голова села Нижній Бистрий:

- Ці лінії набагато дешевші ніж які будує держава. Якщо ми затрачаємо у 100 метрах тисяч 50, то там треба біля мільйона.

Напозір примітивні - ці захисні споруди можуть стримувати швидкі гірські води від 15 до 50 років. Наразі Звіра взяли в шори лише на двохстах метрах - а річка тягнеться на 8 кілометрів. Тепер сільській голова сушить голову - де взяти гроші, адже в сільському бюджеті на протипаводкові заходи  коштів не передбачено взагалі.

Степан Бривак, голова села Нижній Бистрий

- Коштів на потипаводкові заходи їх немає навіть код по надзвичайних ситуаціях закласти не можемо можемо будувати лише із вільних коштів - але вільних грошей у сільській раді немає.

Частину укріплень люди побудують власним коштом, але повністю зупинити паводки може лише система водосховищ - на такому потічку буде достатньо і дерев'яних, а ось на великих річках необхідно будувати великі інженерні споруди - тут уже місцевій громаді самій не впоратися.

Юрій Дербаль, координатор лісового господарства швейцарсько-українського проекту Форза:

- Саме система водосховищ здатна регулювати водні потоки в період паводків і оберігати інфраструктуру від розливу.

Із Закарпаття Тетяна Штан, Дмитро Поденко, К1.