Чи гідна українська олія європейського ринку? За неї взялися європейські інспектори. Подивляться, як контролюють якість та безпеку на великих підприємствах.

Наші кореспонденти і собі взялися перевіряти якість. Щоправда, домашньої олії. Чи можливо її підробити та продати? Алла Щоличева стежила за процесом виробництва, і зрештою навіть підзаробила.

Самотужки він переробляє півтонни олії за день. Вже кілька років Василь тут і директор, і сторож, і єдиний робітник.

Ця олійниця одна на сімдесят кілометрів довкола. Бельгійське обладнання ще сталінських часів Василь заводить двічі на тиждень. Коли клієнтів назбирається.

Олію він добуває майже вручну. А щоб до неї не потрапило нічого зайвого, ставить саморобні фільтри.

Василь, робітник олійниці:

- Ось і бідон. Це з бідона. Це натуральний продукт, це те що там сиплеться, не має в нас таких сіточок, щоб спіймати все, то воно сідає, одфільтровується просто саме по собі, без ніяких додаткових фільтрів. Без нічого, саме по собі. Воно все осіло.

Коли в цьому приміщенні була остання перевірка, Василь не пам’ятає. Із санстанцією у місцевої олійниці гарні відносини. Мешканці села розуміють значення підприємства для всієї округи.

Василь, робітник олійниці:

- Навіщо до нас чіплятися? Якщо ми ще закриємо тут останнє, тоді вже ніхто цієї олії не попробує. Це я вам впевнено кажу. Більше тут в районі ніхто олії не зробить.

Звідси місцеві фермери везуть олію прямо на ринки. Це міг би бути продукт вищого ґатунку, впевнений Василь, коли б нічого не додавали.

Двісті грамів з кожної партії - для перевірки. Це лабораторія одного із столичних ринків. Тут досліджують всю домашню олію, яка йде на прилавок.

Тамара Ленів, зав. лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи:

- Я б сказала, гіркоти в ній теж немає. Вона не гірка. Тому тут нам можна і не робити дослідження на кислотне число.

Понюхати та скуштувати - і спеціаліст зрозуміє, чи доброякісна олія. Тільки після цього продавцю видають спеціальний дозвіл і товар на полиці.

Тамара Ленів, зав. лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи:

- Ветеринарні документи на олію потрібні так само, як на м’ясо, як на мед, на молочні продукти.

Тут навіть не пам’ятають, коли востаннє знаходили в олії токсичні речовини. Тому деяких необхідних препаратів навіть не тримають. Таке дослідження в лабораторії не проводили давно, але для нас роблять виняток.

Саме так соняшникову олію перевіряють на кислотність. Якщо вона неякісна, рожева сировина стає прозорою. Найсерйознішу експертизу олії роблять ось тут. Спеціалісти лабораторії ветеринарної медицини запевняють: за українським домашнім продуктом прискіпливо доглядають.

Зоя Малімон, співробітник київської міської лабораторії ветеринарної медицини:

- Если на рынке есть лаборатория, и это не стихийная торговля, вот на стихийной торговле - да, пожалуйста, можно продавать что угодно. И прогорклое масло, и фальсифицированное масло, потому что там оно не проходит никакой экспертизы. А лаборатория если проводит экспертизу, она никогда не выпустит масло, которое не является качественным.

Алла Щоличева, журналіст:

- Це олія з кількох різних ринків. В жодній лабораторії ми її не перевіряли. Тому не знаємо якої вона якості. І відповідних документів не маємо. Але фахівці нас запевнили, що виставити на прилавок недосліджений продукт неможливо. Тому ми вирішили спробувати продати цю олію на одному із столичних ринків.

Торгувати йдемо з прихованою камерою. Цікаво, хто раніше підійде - покупці чи перевірка?

Виставляємо кілька пляшок олії. А ось і покупці.

За півгодини на офіційному ринку вдалося продати три літри олії. З перевіркою ніхто так і не підійшов.

Алла Щоличева, Максим Чеблін, Володимир Самченко, К1