Головний символ спортивних перемог українців у році, що минає. Ось він - Олімпійська медаль Пекіна. Це бронза з вільної боротьби, яку приніс у скарбничку нашої команди Тарас Данько. Тодішні газети писали, що Тарас зрадів їй не менше, ніж золоту. Як сказав сам спортсмен, бронзу виборюють, на відміну від срібла, яке дістається тому, хто програв.

Збірна України повернулася з Олімпіади-2008 із коштовною колекцією. На головних змаганнях чотириріччя українські спортсмени виграли 7 золотих медалей, 5 срібних та ще 15 бронзових нагород.

У підсумку команда посіла загальне 11-те місце із 204 країн-учасниць. Давайте ще раз пригадаємо, як кувалося олімпійське золото.

У серпні 2008-го фанати щодня чатували на олімпійців у бориспільському аеропорту. Розпізнати спортсменів було нелегко. Як і решта пасажирів, у терміналі вони з'являлися із звичайними візками. Послугами Ві-Ай-Пі-терміналу не користувалися. Призерів пекінських змагань відрізняла лише синя форма з тризубом.

Раніше за всіх зі столиці Китаю повернулись українські фехтувальниці. Дівчата здобули перше українське золото Пекіна. Нагорода далася потом і кров'ю. У дуелі з господинями змагань - китаянками - все вирішив єдиний удар. Навіть прискіпливі судді були безсилими перед натиском Ольги Харлан.

Ольга Харлан, олімпійська чемпіонка з фехтування:

- Мы к этому шли 4 года, и вот мы здесь бьемся за первое место. Я думаю, поэтому мы и проигрывали 1-й круг. Но потом мы поняли, что даже если мы не выиграем, мы ничего не потеряем. Мы приедем домой с медалью. Но если мы приедем с золотой, то это будет вдвойне лучше.

Наступні перемоги також далися нелегко. Українські стрільці поцілили одразу у три "золота". Зокрема, Артуру Айвазяну допоміг досвід виступів на трьох попередніх Олімпіадах.

Артур Айвазян, олімпійський чемпіон зі стрільби з гвинтівки:

- Много над чем было отработано, все нюансы, все мелочи. Мне просто удалось сделать почти идеально то, что я наметил. Почему почти - потому что в одну девятку я попал.

Львів'янин Олександр Петрів додав медаль у швидкострільній стрільбі з пістолета. Українець випередив німецьких снайперів - Ральфа Шумана та Кристіана Райтца. Лучник Віктор Рубан взагалі стрибнув вище голови. У фіналі він був влучнішим за олімпійського чемпіона Афін - південнокорейця Парка К'он Мо. Долю медалі визначив один бал - 113:112. Сам Рубан іще довго не вірив у власний успіх.

Віктор Рубан, олімпійський чемпіон зі стрільби з лука:

- Не пришло еще ко мне это чувство, но постепенно оно появляется… Да, действительно, чемпион, и это здорово.

Інна Осипенко-Радомська здобула історичну перемогу. Виграла першу українську золоту медаль у веслуванні. Фінальний заплив змусив затамувати подих. Адже картата жовто-блакитна байдарка Осипенко-Радомської випередила суперницю з Італії на 4 тисячних секунди. На фініші українка була впевнена, що у неї тільки другий результат.

Інна Осипенко-Радомська, олімпійська чемпіонка у веслуванні на байдарці:

- Всегда приятно выигрывать Олимпийские игры. Заслужено - не заслужено. Мы все тут равны. Здесь все на одной дистанции.

Зате перевага боксера Василя Ломаченка у фінальному поєдинку була беззаперечною. А бій проти французького суперника нагадував радше звичайне побиття. Вже у першому раунді українець тричі відправляв суперника в нок-даун. Рефері достроково зупинили бій за рахунку 9:1 на користь Ломаченка.

Василь Ломаченко, олімпійський чемпіон з боксу:

- Психологическое давление среди соперников, давление атмосферы, деревни - вот это было самое сложное. Кто справился с эмоциями - тот и победил.

Свою золоту колекцію українці підкріпили успіхом у легкій атлетиці. Наталя Добринська святкувала перемогу у багатоборстві. На дистанції 800 метрів вона фінішувала першою. З попередніми дисциплінами Добринська також впоралась на відмінно. У Києві її, як і інших спортсменів, проводжали з надією, а зустрічали як справжніх героїв.

Наталя Добринська, олімпійська чемпіонка з багатоборства:

- Було таке щастя - грає гімн. Це гімн грає для президента і спортсмена. Більше ні для кого. Тому це був дуже такий момент щасливий. Думок не було зовсім ніяких. І це, напевне, радість.