Розпочинаємо випуск із сумної новини. На 85-му році пішов із життя класик української літератури, автор славнозвісних "Роксолани" та "Дива" - Павло Загребельний.

Останні два роки він тяжко хворів, майже не виходив із дому і не приймав відвідувачів. Але на останній день народження письменника 25 серпня - його таки привітали друзі та шанувальники. Поспілкуватися з ним позастило і нашій знімальній групі. Як виявилося, востаннє.

Павло Загребельний пережив війну, поранення, пройшов німецькі концтабори. Свої твори Загребельний почав писати понад півстоліття тому. Він - автор більш як 20-ти романів, кількох десятків оповідань, статей та есеїв. Книги Загребельного знаходили свого читача і за радянських часів, і вже в незалежній Україні. Їх переклали двома десятками мов. Тетяна Козирєва сьогодні згадувала Павла Загребельного разом із його друзями та близькими.

Павло Загребельний, письменник:

- Я якраз селянський син і звик, щоб у людини наслідком її життя має був якийсь плід - це якийсь продукт який можна спожити. у письменника - це книжки. я радий що деякі мої книжки живуть і, може, житимуть і після мене.

У свій вісімдесят четвертий день народження тяжко хворий Павло Загребельний дає автографи і сипле жартами.

Павло Загребельний, письменник:

- Перестав писать - вже в мене немає сили - я вже перетворився на ту тварину, яка одержує ордени і пенсії.

Запевняв, що не пише. "Тепер мої романи працюють на мене", - казав Загребельний, хизуючись "Роксоланою" у турецькому перекладі. Утім, зі слів дружини, коли мав сили і натхнення - занотовував думки у щоденник.

Павло Загребельний, письменник:

- Щоденник - це просто нотатки, які коли є натхнення в людини і сили вона там зось записує, але це не літературний твір. Повинен бути санітарний рубіж - покоління ціле 25-30 років - тільки тоді друкується щоденник, а так там ще дуже багато зачеплено ще живих людей і це не бажано, звичайно, як для тих, хто живе, так і для покійника.

Багато читав. Переважно російські книги, українську літературу, як і пресу, гострий на слово Загребельний, нещадно критикував.

Павло Загребельний, письменник:

- З нашої преси, читаю те, що мені син купує наші щоденні газети - не щодня - - раз на тиждень він мені привезе, я їх переглядаю. Газети не цікаві - журналістика немає якогось стержня, вона надто безхарактерна.

Різкий у висловлюваннях, критичний до графоманів, один із не багатьох, хто боронив українську мову і літературу - таким знають Павла Загребельного - головного редактора.

Тетяна Козирєва, журналіст:

- Йому вдалося перейменувати "Літературну газету" в "Літературну Україну" у шістдесятих роках минулого століття, коли де-юре України ще не існувало.

Уся редакція поміщалася ось на цьому п'ятачку. Нині тут звичайний кабінет, окрім портрету Шевченка, ніщо тут не нагадує про колишній письменницький дух.

Володимир Яворівський, голова Спілки письменників України:

- Все було на одному пятачку такому. І небагато людей працювало. Доречі, зараз набагато більше людей працює, а газета набагато гірша. Ми часто згадуємо П. З. Це був головний редактор Літературної України, який зробив газету, яку щоразу люди хапали, тому що в ній щоразу була якась оригінальна стаття - цікава публікація.

А у Спілці письменників Павло Загребельний головував сім років. Із 80-х у цьому кабінеті майже нічого не змінилося. Нинішній голова - Володимир Яворівський - працює в кабінеті навпроти. Тут же, як правило, проходять засідання і урочистості.

Володимир Яворівський, голова Спілки письменників України:

- Я зайшов вперше у цей кабінет - мене хтось завів познайомитись із Павлом Архиповичем і у мене трусились коліна - це я точно памятаю. Саме відчуття ти щось пишеш і Павло Загребельний це прочитає. Я вічно ловив себе на тому - це може прочитати Павло Загребельний.

Письменницькі будинки Юрія Мушкетика та Павла Загребельного стоять поруч. Проте за келихом вина сусіди зустрічалися не часто. Зі спільних спогадів у товариша залишилась тільки робота.

Юрій Мушкетик, письменник:

- Починається засідання призидії приготований порядок денний, Павло архипивоч читає порядок денний таке питання таке, а це який дурак вписав - дивиться ну це я ж вписав - ну всі розсміялися

У сімейному альбомі лише одна світлина із Павлом Загребельним - принциповий та непедбачуваний - таким він залишиться у пам'яті друга.

Тетяна Козирєва, Тетяна Штан, Павло Лисенко, Володимир Дєдов, К1.

Прощатимуться з Павлом Загребельним у Клубі Кабміну опівдні 5-го лютого. Поховають письменника на Байковому кладовищі.