Та отримати задоволення на межі фолу можна й без наркотиків. Достатньо знайти собі цікаве хобі. Наприклад - скелелазіння. Це не тільки спорт - для багатьох українців нині це розвага, що дозволяє позбутися стресу. Отак, заради експерименту, ми весь день знущалися з нашої репортерки, яку відправили на скеледром.

Це приміщення - так званий скеледром. Більшість відвідувачів приходить сюди, шукаючи або адреналіну, або просто розваги. Та є серед цих людей і професіонали. Вони виступають на змаганнях різного рівня.
 
Сергій Карпін, кандидат у майстри спорту зі скелелазіння:

- Я сейчас нахожусь в запасе сборной Украины по скалолазанию. Учавстовал в последних, чемпионат мира бы по скалолазанию в Испании.

Скелелазам необхідне спеціальне спорядження: кросівки з тугою шнурівкою та мішечок із магнезією, щоб руки не пітніли. А найголовніше - страховка. У скелелазінні використовують два види - верхню і нижню страховку. Відрізняються вони точками кріплення.

Сергій Карпін, кандидат у майстри спорту зі скелелазіння:

- Верхняя страховка - это точкк в верху, и страхует человека в верху, это для того делается, что нижняя позволяет лазить на очень извращённые поверхности, Потолки карнизы, а верхняя при этом создаёт очень больший маятник большие вылеты - это не безопасно.

Щоб залізти на таку стінку, особлива підготовка не потрібна. Я вирішила перевірити це на собі. Тренер проводить інструктаж із техніки безпеки і вчить основних правил підйому.

Олександр Зелінський, майстер спорту зі скелелазіння:

- Основная нагрузка должна приходить на ноги, то есть, вы стоите на ногах руками только придерживаетесь, на руках лазить это изначально не правильно, потому что руки - они не вечны, грубо говоря, всё делается за счёт ног, а руки это как бы точки фиксации.

Після - я письмово підтверджую, що пройшла інструктаж, - і одягаю необхідне спорядження.

Тетяна Шоля, журналіст:

- Здається тепер я цілком готова, щоб залізти на цю скелю. Спеціальне взуття для мене знайшли, руки - магнезією змастила, щоб не пітніли, та мішечок все рівно взяла з собою, а найголовніше, пристебнула страховку. Тепер залишається сподіватись що, мій страхувальник - добре справиться зі своєю роботою.

Підіймаючись на 10-метрову стінку, я намагалась робити все так, як мене вчили - тримати опору на ногах, а руками хапатися за найближчі виступи - так звані перехвати. І в результаті - підкорила вершину.

Завдяки тренеру, який знизу увесь цей час мене підстраховував, я щасливо повернулася на землю. Цей підйом мене настільки захопив, що я вирішила залізти ще на одну скелю.

Сергій Карпін, кандидат у майстри спорту зі скелелазіння:

- Это болдринговая стенка - это такой отдельный вид скалолазания, лазания без страховки, страховка - маты, тоесть тренируешь не только лазание , но ещё и умение преземлятся.

Вона хоч і вдвічі нижча за попередню, але потребує сильнішої фізичної підготовки.

Олександр Зелінський, майстер спорту зі скелелазіння:

- Здесь уже нужно правильно располагаться здесь уже идёт работа корпуса, скручивание, специальная постановка ног, специальное расположение тела , то есть работа всего корпуса и в том числе рук.

Хай як намагалась я підкорити боулдерингову скелю, в мене так нічого і не вийшло. Руки виявились занадто слабкими.

Тетяна Шоля, Олександр Пономарьов, Михайло Федоренко, К1.