"Лист щастя" чи суди печалі? Державна автоінспекція засипає автолюбителів загадковими повідомленнями про порушення. Причому виявляється, що в деяких ситуаціях водія на місці порушення навіть не було.

На ваші прохання ми продовжуємо вивчати скандальний "Візир" і сьогодні поговоримо про методи захисту. Що робити, якщо ви не згодні з даними, які показав цей прилад?

Якщо раніше водії надто не замислювалися й шли сплачувати штрафи, то нині Україною шириться нова тенденція. Спершу - до суду. Позови водіїв проти ДАІ вже розглядає Феміда. Та чи є шанси виграти справу? Алла Щоличева намагалася це з'ясувати.

Отримали конверт з "листом щастя", впізнали свою машину та є питання. До дати, часу та місця порушення. Перш ніж оплатити цю квитанцію українські водії прямують до суду.

Його не злякав, а обурив штраф у триста гривень за "неякісну фотографію" від даішниників. У "листі щастя" водію Олександру написали - їхав містом, перевищив швидкість, тому плати. Він не погодився і не пішов до ощадної каси. 

Олександр Федієнко, водій:

- Из этой фотографии не понятно, где была сделана эта фотография территориально, кто сидит за рулем и вообще где передвигается автомобиль.

Послуги адвоката коштуватимуть дорожче, ніж штраф. Але це вже справа принципу. Олександр впевнений, що саме в цей час він був за містом, де можна розганятися і до дев'яноста кілометрів. Тому ніякого порушення не було. До того ж водій не бачив жодного авто ДАІ.

Олександр Федієнко, водій:

- Я считаю, что если это был мобильный пост ГАИ, они должны были меня остановить и пресечь правонарушение. Ведь это могли быть и угонщики, которые украли мой автомобиль и покидали город Киев с огромной скоростью.

Схожа історія в Олексія. Він тепер теж щасливий власник листа від ДАІ.

Олексій Андроніков, водій:

- Проснувшись однажды февральским утром, я обнаружил, что кому-то должен.

На вулицю, де Олексій начебто порушив правила, він не їздив кілька місяців. Як даішники могли там побачити його машину - для водія й досі загадка. "Лист щастя" прийшов в останній день оскарження. Чоловікові не залишилося нічого, як звертатися до служителів Феміди.

Олексій Андроніков, водій:

- Работы не было, ездил к теще на блины. Улица Стеценко и моя машина - что-то несовместимое.

Вона вирішила змінити кваліфікацію. На полиці у адвоката Тетяни серед господарських кодексів тепер стоїть тека з технічними характеристиками "Візира". Клієнтів жінка переконує: якщо отримали сумнівне фото від ДАІ - пряма дорога до суду.

Тетяна Чурікова, адвокат, юрист:

- В суде аргументы такие, что эта фотография не может являться доказательством вины водителя, который не признает свою вину, это самый главный документ. Поскольку технические характеристики этого прибора не дают возможности сказать с точностью, что это скорость этого автомобиля.

Дані "Візира" не можуть бути доказом порушення. Сьогодні це почав доводити в суді водій із Донецька. На цьому засіданні Іван Чорний - і позивач, і адвокат. Він стверджує - у місті ніколи не розганявся до 100 кілометрів. А саме стільки вказано в листі.

Іван Чорний, позивач:

- Я даже честно не могу сказать, где меня засняли, потому что из фотографии не видно, что я еду в пределах города Донецка. Возможно, я ехал по трассе. Не столько за себя обидно - за державу обидно!

Технічні можливості приладу вперше розглядали в судовій залі. Репутацію "Візира" намагалися врятувати місцеві даішники.

Олександр Курінний, заступник начальника ДАІ УМВС в Донецькій області:

- Если нам вручили этот прибор, который уже сертифицирован, какие претензии вообще? Тогда истец должен предъявлять претензии к разработчикам этого прибора, к этому министерству. Причем тут госавтоинспекции?

Даішники взяли тайм-аут до 2 квітня. Щоб підготувати аргументи на захист вимірювача швидкості. Саме тоді пройде друге засідання суду.

Алла Щоличева, Юрій Романюк, К1.