За вісімдесят і більше. Саме такий вік переважної більшості ветеранів Другої Світової - кожен з них має право на безкоштовні ліки, щорічний медогляд та диспансеризацію. Для цього діють спеціалізовані ветеранські шпиталі. В одному з них побував Маркіян Перетятко, який і продовжить серіал про будні ветеранів.

Це - кімната лікувальної фізкультури шпиталю. Однак, турніками тут послуговуються лише у виняткових випадках. Як правило, ветерани під час своїх вправ використовують ось такі гімнастичні палиці та звичайнісінькі стільці.

Саме сидячи на стільцях - ветерани проводять більшість часу на заняттях. Головна увага - на м'язи плечей. Це потрібно для покращення кровообігу та зменшення тиску. Для дідусів та бабусь - справа непроста, та необхідна.

Іван Дідик, пацієнт шпиталю ВВВ:

- Якщо не будеш робить вправи, зростуться всі руки не зможеш нічого робить.

Надія Семенюк, інструктор лікувальної фізкультури шпиталю для ветеранів ВВВ:

- Наші хворі уже їм за 70 і більше тому на ногах їх слабенький вестибулярний апарат, це навантаження на серцевий м’яз - тому трошки міняємо вихідне положення сидячи. А працюємо ми з паличками, бо це синхронність наших кінцівок, і навантаження краще на два сустави.

До того ж такі вправи можна робити і в домашніх умовах. А ось бігова доріжка - далеко не в кожного ветерана вдома знайдеться. Цей пристрій навіть пульс контролює - датчики знімають інформацію з долонь. Та вправи вправами, а пацієнтів турбує - припинення постачання імпортних ліків.

Алла Курдіянова, пацієнт шпиталю для ветеранів ВВВ:

- Вот у нас было собрание: начмед нам обьяснила - только отечественные. Но все лекарства для всех болезней есть.

Представники адміністрації шпиталю від інтерв'ю відмовляються. Натомість показують нам, як лікуються ветерани. Цей кабінет - один з найбільш популярних у госпіталі. Тут застосовують магнітні коливання - спеціально для літніх пацієнтів.

Ірина Костенко, заввідділення відновлювального лікування госпіталю ВВВ:

- Магнитное лечение - это легкое природное воздействие на организм человека, которое дает положительную динамику и не дает нагрузку на сердечно-сосудистую систему.

Позитивну динаміку Олексій Чалий відчуває на собі, точніше - на своїй нозі, яку під час війни пошкодило міною.

Олексій Чалий, пацієнт шпиталю:

- Після того як я прийму 6-8 сеансів, біль мене не турбує зовсім. А потім десь після півроку - потихеньку знов все починається.

А ось так виглядають палати шпиталю. Переважно - три та двомісні. Тож, щоб пацієнти не заважали один одному - для прослуховування радіо у шпиталі навіть видають навушники.

Микола Лебединський, пацієнт шпиталю:

- Можна і слухати, і не заважати сусіду, Коли навушники одягнеш - можна регулювати і звук.

Деякі умови шпиталю - для цього ветерана - навіть кращі, ніж удома.

Микола Лебединський, пацієнт шпиталю:

- Я живу один. дієтичне харчування мені самому важко готувати - а тут дієтичне харчування. Я позбавлений необхідності ходити по магазинам, по базарам, купувати їжу, а потім готувати.

У палаті ветеран переважно читає. Взяв у бібліотеці дві книжки. Обидві - про війну, в якій воював.

Маркіян Перетятко, Вадим Свиридонов, К1.